Передчував свою загибель: 32-річному захиснику з Волині просять присвоїти звання Героя України

На сайті Президента України дружина Героя Людмила Миронова зареєструвала відповідну петицію 5 листопада. Для того, щоб її розглянули, потрібно зібрати 25 тисяч підписів.

32-річний солдат 100 механізованої бригади, військової частини А7060 Тарас Костянтинович Миронов відданий військовій присязі на вірність українському народові, мужньо виконувавши військовий обов'язок в бою за Україну, її свободу і незалежність загинув 28 квітня 2024 року поблизу н.п. Новокалинове Покровського району Донецької області.

Після повернення на фронт захисник розумів, що кожен із боїв вже може бути останнім. Тож за тиждень перед загибеллю Тарас зателефонував до рідних і попрощався. Він заступав на позиції та розумів, що з-під тих запеклих ворожих обстрілів, які майже не вщухали, може і не повернутися. Важко уявити, що діялося в душі бійця, але рідні, які чули від нього прощальні слова, не знаходили собі місця. Його молода дружина та батьки, сестра, бабуся невпинно молилися за свого захисника і не могли змиритися з думкою, що це остання розмова.

«Пробачте мені, якщо когось образив, може комусь що погане зробив. Я відчуваю, що тут загину», — пригадують рідні розмову з Тарасом 21 квітня. Цього недільного дня він як ніколи не поділився своїм оптимізмом.

Але через день голос Тараса таки пролунав у телефоні.

«Якщо дзвоню, значить живий», — зазначив боєць, як розповідають рідні, але зовсім безнадійно. Через день знову пролунав дзвінок і він був, на жаль, останнім. Вже в п’ятницю рідня забила на сполох, бо Тарас не вийшов на зв’язок. Тоді вони дізналися, що повернутися із бойового завдання йому не вдалося через запеклі обстріли. У снах намагалися знайти живого. Та в неділю комбат сповістив про загибель захисника.

У Героя залишилося двоє синів, молода дружина, батьки і сестра.

«Тарас усе віддав за нас з вами своє життя, маючи ще стільки планів і нездійснених мрій. Від імені батьків, дружини і синів просимо присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) Мироновому Тарасу Костянтиновичу. Назавжди в пам'яті і серцях наш Герой!», - йдеться у тексті петиції.

Читайте також:

• Загинув через кілька днів після повернення на фронт з відпустки: Герою з Волині назавжди 29 років
• 13 жовтня закінчив підготовку штурмовика, а 15 жовтня у бою загинув: спогади про Героя з Волині