Переведення годинників в Україні: вплив на психічне здоров'я людей

Переведення годинників в Україні: вплив на психічне здоров'я людей

Щорічне переведення годинників на зимовий та літній час стало звичним явищем для багатьох країн, включаючи Україну. Однак ця практика залишається досить спірною, оскільки впливає на біологічний ритм людини та, відповідно, на здоров'я, особливо чутливих до змін осіб.

Дослідження показують, що організм людини налаштований на природні ритми, які залежать від світлового дня. При переведенні годинника на зимовий час, а також на літній, відбувається раптовий зсув у цьому режимі, що порушує адаптаційні механізми організму. Для багатьох людей це минає непомітно, але ті, хто мають чутливу нервову систему, можуть відчувати певний стрес. Порушення сну, втома, зниження працездатності та навіть депресивні стани — часті симптоми у перші тижні після переведення годинників.

Медики зазначають, що особливо відчутні наслідки у людей із хронічними захворюваннями, літніх людей та дітей. Дослідження показують, що навіть незначні зміни у ритмі сну та бадьорості можуть вплинути на роботу серцево-судинної системи, збільшуючи ризик серцевих нападів і гіпертонії. Також змінюється рівень гормонів, таких як кортизол, який відповідає за стресові реакції, і мелатонін, важливий для якісного сну.

На тлі цих медичних проблем тема переведення годинника стає дедалі більше обговорюваною в українському суспільстві. Деякі депутати вже неодноразово пропонували відмовитися від цієї практики, як це зробили, наприклад, країни Євросоюзу. Навіть було прийнято закон, яким Україну пропонували залишити на зимовому часі, але президент Володимир Зеленський його не підписав. Противники переведення годинників вважають, що це більше не є економічно доцільним, як це було раніше, адже енергетичні витрати нині не залежать значною мірою від світлового дня.

Таким чином, переведення годинника залишається суперечливою темою, де одні вбачають у цьому зайві клопоти для населення і ризики для здоров'я, а інші — звичну практику, що допомагає краще узгоджувати ритми життя із змінами в природі.

Журналісти ВСН вирішили з’ясувати у психологині Лєни Шторм, як психологічно підготуватися до цих змін.

«Переведення годинників на зимовий час було впроваджено уперше в 1784 році з метою економії свічок. На сьогодні мотивація є тією самою – економія електроенергії та більш раціональне використання світлого часу доби», - розповіла вона.

За словами Лєни Шторм, якщо аналізувати статистичні дані, то Національний інститут здоров’я США стверджує, що після переходу годинників на зимовий час відзначається збільшення кількості госпіталізацій у зв’язку з проблемами серцево-судинної системи на 10%.

«Тож переведення годинників справді може впливати на наш стан і вести до його погіршення. Однак «може» не дорівнює «неодмінно веде». Тому тут важливо пам’ятати про турботу про себе, вітаміни, вчасні обстеження, помірну фізичну активність та підтримку режиму харчування і сну.

Сказати однозначно про всіх людей, що вони важко адаптуються до переведення годинника, неможливо. Хтось – справді важко, хтось – відносно легко, а хтось – і взагалі майже не помічає ніяких змін, якщо його режим є доволі «плаваючим».

Особисто я бачу логіку в тому, аби переводити стрілки годинника на зимовий час, аби люди, які вранці вирушають на роботу, а діти – до школи, не робили це в темряві. Щодо психологічної адаптації, то рекомендую скористатися такими простими, але водночас – дієвими порадами:

  • Більше перебувайте на свіжому повітрі у світлу пору доби. Якщо це неможливо зробити у зв’язку з робочим графіком, вийдіть перед роботою з дому бодай на 20 хвилин раніше та прогуляйтеся пішки кілька зупинок.
  • За годину до сну не користуйтеся гаджетами, налаштовуйтеся на релакс та сповільнюйтеся. Це допоможе краще заснути, а відтак – підтримувати режим сну та відпочинку.
  • Обмежте кількість стресових факторів – наприклад, важких новин (особливо у вечірню пору). Коли чуєте інформацію, яка шокує (а в часі війни її є досить багато), концентруйтеся на конкретних діях, як ви можете убезпечити себе або допомогти людям, які постраждали. Приміром, навіть найменший донат тим, хто отримав поранення від обстрілу, є значно більш дієвим, аніж найщиріше емоційне розхитування себе.

Пам’ятайте: прості психологічні рекомендації є ефективними за умови їх регулярного дотримання», - зазначила психологиня.

Читайте також:

 

 

Можливо зацікавить