Пережив окупацію, загинув у бою: на Волині зустріли Героя Сергія Нагорщука

У понеділок, 2 грудня, траурний кортеж із тілом воїна зустріли місцеві волонтери, які з почестями провели Героя на малу батьківщину матері у село Крушинець Головненської громади.

Автівки із синьо-жовтими і червоно-чорними прапорами розтягнулися на міжнародній трасі «Київ – Варшава», супроводжуючи захисника, який загинув за Україну.

В Любомлі працівники різних установ, школярі, вихованці професійного ліцею, пенсіонери полишили свої справи і з прапорами повиходили на дорогу, якою рухався траурний кортеж.

Встеливши дорогу квітами, схиливши голову і ставши на коліна, кожен мовчки дякував Герою за його подвиг.

Автоколону з почестями зустріли у селі Куснище і в селищі Головне. 

У Крушинці чи не кожний місцевий житель вийшов зустріти Героя-земляка, створивши живий коридор, віддавали шану воїну.

Лише на кілька хвилин Сергія Нагорщука привезли до оселі, де народилася його матір. Опісля відбулася заупокійна служба у місцевому храмі апостолів Петра і Павла. Поховають Героя з почестями на місцевому кладовищі в селищі Головне.

Сергій Нагорщука 10 серпня 1973 р. в с. Черчичи Володимир-Волинського району Волинської області. У 1984 р. разом зі своєю мамою, яка родом із с. Крушинець Головненскої громади, переїхав на Херсонщину, а в 1988 р. сім’я оселилася  в селі Новомиколаївка Скадовського району Херсонської області. У 1995 р. одружився, згодом у сім’ї з’явилося двоє дітей: син Микола та донька Олена.

До повномасштабного вторгнення Сергій разом проживав у селі Новомиколаївка. Після виїзду з окупації прийняв рішення добровільно долучитися до лав Збройних Сил України. Пройшовши програму підготовки, 26 жовтня 2024 р. вступив до військової частини, 28 жовтня пішов на виконання бойового завдання на лівий берег Дніпра Херсонської області, а з 29 жовтня вважався зниклим безвісти. Лише 21 листопада тіло Героя доставили до міста Миколаєва.

«Сергій був світлою, щирою, безвідмовною людиною, мав золоті руки. Його поважають усі жителі Новомиколаївки, де в кожному будинку він залишив після себе добру справу. Сильний духом та з прекрасною душею, Сергій був вірним другом, люблячим сином, чудовим батьком і чоловіком, мав великі плани на життя. У ньому поєднувалась мужність, хоробрість, доброта та постійне прагнення до справедливості. Ніколи й нікого не образив, завжди мав упевненість у собі. Людина слова!» – пригадує про чоловіка дружина.

Редакція ВСН висловлює співчуття родині захисника. Вічна шана і слава Герою!