«Писанки потребують не лише зосередженості, але й особливого стану душі»: писанкар Андрій Бондарук

Активно відроджується писанкарство у Волинській області. Великий внесок у відродження цієї древньої української традиції вкладає молодий майстер писанкарства з Луцької громади Андрій Бондарук. Чоловік очолює музей села Княгининок і активно проводить майстер-класи з писанкарства. У інтерв’ю ВСН він розповів, як почав захоплюватися цим видом мистецтва, де навчився писати писанки, як правильно написати гарну писанку та багато інших цікавинок. 

- Пане Андрію, ви народилися і ростали в регіоні, де писанкарство в радянські часи майже вимерло. Коли ви вперше довідалися про це рукотворне диво?

- Вперше писанки я почав писати ще, мабуть, в середніх класах школи. Тоді моя мама, вчитель народознавства, їздила на курси у Київ. Там вона навчилася писати писанки. Це ремесло привезла сюди, в Княгининок, на той час Маяки, тоді писанки писали на базі школи-інтернату і я разом з мамою писав писанки.

- Як ви навчилися посати писанки?

- Тоді я тільки познайомився з писанкою, а навчився гарно писати писанки у Луцькій художній школі.

- В яких техніках працюєте?

- Я працюю у техніці традиційного воскового розпису. Фактично це є одна техніка, ще пробував писати писанки-крапанки, але це були лише спроби. А так працюю традиційною восковою технікою.

- Зараз писанкарі надають перевагу хімічним барвникам і майже не користуються рослинними. А ви яким надаєте перевагу?

- Коли ми пишемо писанки на майстер-класах, на різних заняттях, ми використовуємо харчові барвники, такі, які додаються під час випікання кондитерських виробів, додаються у солодкі води. А ось вдома, коли пишемо писанки, аби їх освятити на Великдень, то використовуємо традиційні барвники на основі кропиви і лушпиння цибулі.

- Де ви зберігаєте свої робити? Чи потребують вони додаткового догляду?

- Сьогодні, коли готувався до інтерв'ю, я дістав свої писанки, які були написані ще на початку 2000-х років. Деякі - надбилися, деякі - цілі. якщо їх не зачіпати, вони можуть лежати дуже довго. Дуже небажано тримати писанки у приміщенні, де потрапляє сонячне світло, тоді вони просто вигорають.  В наших музеях вони можуть лежати і 100 років, їм нічого не буде, головне щоб вони не вигорали на сонці.

- Коли починаєте писати, то скільки створюєте нових писанок за раз і чи змушуєте себе до роботи?

- Щоб написати писанки, потрібно найперше зробити усі свої справи, адже писанки потребують не лише зосередженості, але й особливого стану душі. Потрібно так підготуватися, щоб нічого не відволікало, щоб ніхто не телефонував, аби не було повідомлень - лише тоді вдасться гарно писанка. Найбільше пишемо писанок, коли готуємося до Великодня. Ми їх розписуємо, фарбуємо в одному кольорі у розчині кропивника чи цибульника. Тоді за раз можна підготувати і кілька десятків яєць.

- Часу ще до Великодня вдосталь. Що нового спробуєте при створенні писанок цьогоріч?

- Цього року ми будемо писати писанки як завжди, нічого нового пробувати не будемо. Єдине, що я спробував, а мій дідусь колись виготовляв воскові свічки, виготовив самостійно воскову свічку і буду використовувати при написанні писанок цьогоріч вогонь цієї свічки.

- Через зайнятість, технічний прогрес, війну і ще низку причин люди сьогодні відмовляються від таких святкових традицій як створення писаного яйця. Чи правильно це?

- Зараз використовують різноманітні наклейки чи декорацію, щоб підготувати великодні писанки. Звісно, краще, коли писанки намальовані власноруч воском, писачком. На жаль, у наш час створені такі умови, що людина просто не може знайти час для написання писанок: коли постійно лунають повітряні тривоги, лунають вибухи, хтось із наших рідних знаходиться на війні. Написання писанок допомагає відволіктися від поганих новин, переключити свою увагу, це зцілює людину і відволікає від усього злого.

- Що потрібно з матеріалів та як підготувати яйце, аби написати писанку?

- Можна сказати що писанки є двох видів - це писанки написані на порожньому яйці, які пишуться з метою подарувати комусь, вони довго зберігаються. А є писанки написані на цілому яйці, вони, як правило, фарбуються одним кольором і святяться на Великдень. Відповідно різна підготовка для написання тих чи інших писанок. Якщо ми пишемо на порожньому яйці, то попередньо його потрібно видути, промити теплою водою, не використовуючи ні соди не оцту, просто теплою водою.

Так само як ми готуємося писати на повному яйці і щоб його потім зварити, то найперше шукаємо аби яйце було чисте, якщо буде бруд, то навіть якщо його помити, потім не буде ідеальної структури. Хімічна фарба вона добре фарбує однорідно, а от цибульник чи кропивник вимагає, аби яйце було ідеальне. Так само їх миємо і для того щоб фарбувати у кропивнику чи цибульнику, то попередньо яйця повинні бути теплі: ні з льоху, ні з холодильника, ні з балкона, а саме кімнатної температури, тоді віск по ньому буде ідеально лягати. А якщо писати по холодному яйці, то віск буде дуже швидко застигати і злущуватися. 

Також потрібен писачок і віск. Віск краще обирати той, який виготовляють пасічники, якщо є знайомий пасічник попросіть у нього шматочок воску, то це буде найкраще. Якщо ж немає знайомих пасічників, то в нас є в Луцьку кілька магазинів бджільництва і можна його придбати там. Інколи в храмах продають свічки із воску але цей віск є занадто оброблений, тому не бажано писати таким воском

Для того щоб писанка вийшла гарною, потрібно написати візерунки, бажано, щоб писачок не був занадто тоненький, якщо брати дуже тоненький писачок, то ті лінії можуть потім просто злущитися. Лінії мають бути середньої товщини, або навіть широкі. Пишемо 7-10 яєць, в залежності від того, якої місткості каструля. Далі, як правило, спочатку варяться крашанки, коли крашанки зварилися і у нас є вже насичений відвар, то чекаємо, коли той відвар схолоне.

Не можна писанки опускати в гарячу воду, він має бути теплий, трохи тепліший за кімнатну температуру. Тоді кладемо писанки у відвар, щоб вони не торкалися одна до одної і тримаємо так пів години-годину, помаленьку яйце намокає, починає фарбуватися, тоді ставимо на вогонь і варимо 7-9 хвилин, за цей час яйце звариться і віск злазить не утворюється плямок тому що він стікає по мокрому яйці.

- Цікаво, а до заняття писанкарством ви були причетні до якогось виду мистецтва?

- Зараз я займаюся кількома видами народних ремесел, до того як почав писати писанки, у мене була  художня освіта. Я художник четвертого розряду.

- А коли Ви пройшли навчання, і вже була якась початкова досконалість, який ви обрали напрямок: писанки регіону, всієї України чи свої авторські?

- Коли я починав писати писанки, то брав зразки із етнографічної літератури, також спробував писати авторські писанки, але попри велику фантазію, а я міг щось цікаве придумати, мені мої авторські писанки не подобалися. Все-таки цінно повторювати писанки традиційні, адже цим малюнкам тисячі років. Коли ми говоримо авторська писанка, то це не зовсім писанка, адже техніка малювання і візерунки це є нерозривне поєднання.

- Чи пробували розписувати космацькі і лемківські?

- Пробував писати лемківські та космацькі, але мені більше подобаються прості візерунки, які дуже подібні у всіх регіонах України тільки з певними відмінностями. Стосовно волинських писанок, то інформації про них дуже мало, є лише приблизно два десятка візерунків, які дійшли до наших днів і це тільки з окремих населених пунктів. Дуже мало є інформації про нашу волинську писанку.

- Чи проводите майстер-класи?

- Так, я проводжу майстер-класи з якогось напевне 2005 року. Працював у школі, зараз працюю в музеї. Заняття проводив там, де працював. Я зрозумів, що є дуже багато охочих запросити майстра, який би навчив писати писанки і був би спрогнозований результат. Часто навіть вчитель, дуже хороший вчитель, пробує писати писанки і йому може не вдатися. А написати гарну писанку із кількома десятками дітей, 20-30 дітей в класі, щоб вони ті яйця не розбили, то дуже складно. Якось так вдається ті майстер-класи проводити.

- В якому стані сучасне писанкарство Волині?

- Коли я почав писати писанки, то в Луцьку було лише два чи три осередки, де писали писанки. Перший такий осередок - це був Краєзнавчий музей, вони вже багато років проводять обласні конкурси писанкарства, збирають писанки старовинні, вони проводять заняття на базі музею. Другий такий осередок - це є художня школа. Не знаю як зараз, але на той час, коли я навчався, то дуже грунтовно до цього підходили і також писали писанки. Зараз людей, які займаються писанкарством побішало, вони проводять майстер-класи, писанки пишуть в багатьох школах, художніх в школах - можна впевнено сказати, що писанкарство на Волині розвивається.

Читайте також:

• «Культура - це теж зброя»: майстриня з Волині створила понад п'ять сотень писанок та понад три сотні жіночих намист
• Страсний четвер: волинський священник пояснив ставлення церкви до забобонів
• Великдень-2024: чи вплине перехід на новоюліанський календар на дату святкування