Попри проблеми із здоров'ям, пішов добровольцем до війська: захиснику з Волині навіки 23

Про нього пишуть на сайті «Нове життя» - новини Любешівщини».

Павло родом із Любешова. Однак із самого дитинства його життєва дорога стелилася тернисто. Коли йому виповнилося лише два роки, трагічно у дорожньо-транспортній пригоді загинув його батько. Мама дітьми фактично не займалася. Тож згодом її позбавили батьківських прав, а двоє її синів навчалися і проживали в інтернаті. При першій можливості вони приїжджали до своєї бабусі, котра дуже любила внука Пашку, а він її. Свого часу бабуся добилася, аби обом внукам дали соціальне житло. Старший отримав хату в селі Судче, молодший Павло – квартиру в Любешові. Так і стали там проживати. Молодий чоловік старався завжди заробляти копійку, деякий час їздив на сезони, згодом на місцях шукав підробіток.

Хлопець познайомився з молодою смуглявою дівчиною, закохався у неї палко. Тож пара стала проживати разом, не узаконюючи своїх стосунків. На світ з’явилася донечка Влада, у якій Павло душі не чув. Завжди її глядів, грався, купував усе, що треба, бо ж міцно любив свою кровинку. Однак у 23-річному віці він вирішив добровольцем піти на війну. Навіть попри те, що мав проблеми із здоров’ям.

Не маючи ніякого військового досвіду, Павло Макарчук за направленням провів два місяці в Іспанії на навчаннях. А потім захисник вирушив безпосередньо у зону бойових дій. Постійно старався дзвонити чи бодай писати повідомлення своїй мамі. Востаннє, коли телефонував, то, як ніби відчував, просив, аби берегли його донечку і не лишали її. А потім надійшла чорна звістка із війни: поліг смертю хоробрих.

Поховали воїна на зарудчівському кладовищі.