Повернувся на фронт після контузії та поранення: на Волині попрощалися з Героєм Сергієм Селівановим

Про це повідомили в Ковельській міській раді.

Він народився у Ковелі 7 травня 1992 року. Спочатку навчався у ЗОШ №10, потім – у вечірній школі. Здобув фах електрозварника. Працював в комунальних підприємствах нашого міста – РЖКП №2, «Добробут».

Будував своє особисте життя. Доля подарувала йому зустріч з Наталею. Великою радістю для подружжя стало народження сина Іллі. Сергій дуже любив дітей. Саме тому він прекрасно ставився до сина дружини Тимура від попереднього шлюбу, піклувався та виховував хлопчика як рідного.

Так склались обставини, що через певний час повернувся у Ковель, болісно переживав розлуку з дітьми, які залишились в Ірпіні разом з мамою. Жив з батьком, мав з ним чудові відносини. Георгій Львович – учасник бойових дій в Афганістані, має ІІ групу інвалідності. З власного досвіду знає, що таке війна. Він завжди переймався долею сина, підтримував і допомагав.

У серпні 2023 року Сергія мобілізували. Чоловік тоді проживав у Луцьку, але коли дізнався, що його викликають у військкомат, приїхав у рідне місто, пройшов ВЛК. Після чого потрапив у групу підготовки українських захисників у Великій Британії, був ще курс - у Північній Македонії.

Ніс службу у новоствореній 141-й ОМБр. Підрозділ тримав оборонні позиції на Запорізькому напрямку. На фронті чоловік отримав контузію та поранення. Лікувався у Запоріжжі та Дніпрі.

Отримав відпустку, в якій він затримався. Війна залишає свій слід і бійці не завжди здатні впоратися з її наслідками. Проте, з часом знову повернувся на фронт, а наприкінці 2024 року приєднався до 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. І знову опинився на найскладніших ділянках передової.

Щоразу, коли була можливість поговорити з рідною людиною, Сергій телефонував до батька. Завжди просив його підтримувати онуків, допомагати, якщо з ним щось трапиться.

Востаннє Георгій Львович чув голос сина увечері 7 квітня. Наступного дня його Сергій пішов на чергове бойове завдання, яке виявилось останнім. Стрілець-санітар гірсько-штурмової роти військової частини А 1778, солдат Селіванов Сергій Георгійович загинув 13 квітня 2025 року поблизу населеного пункту Привільне на Донеччині. Йому назавжди 32.

Як сказала його вчителька Надія Абрамчук, Сергій назавжди залишиться в нашій пам’яті, в наших серцях, його ім’я увійде в історії міста, України, як воїна-захисника.

Поховали Сергія Селіванова на Алеї Героїв міського кладовища.

Редакція ВСН висловлює співчуття родині захисника. Вічна шана і слава Герою!