Прихильники УПЦ МП вважають зрадою віри приєднання до ПЦУ, бо це кажуть їхні священники, - настоятель храму з Луцька. Відео

Священник з Луцька розповів про приєднання до ПЦУ

Настоятель луцької парафії Рівноапостольної Марії Магдалини протоієрей Олександр Колб, який приєднався до Православної Церкви України, розповів, що насправді є зрадою віри.

Про це він розповів у випуску програми «Духовна абетка» на 12 каналі.

- Ми сьогодні можемо чути таке сполучення як «зрада віри». Відбуваються, наприклад, збори в церковній громаді. Всі ми знаємо як ця частина хоче об'єднатися з ПЦУ, частина проти з боку УПЦ (МП).  І от, запитуєш людей, чому ви проти - «я не буду зраджувати свою віру». Чи маєте ви пояснення, що насправді кажуть ці люди?

- Вони ці слова кажуть скоріше не задумуючись, бо такі слова чують від багатьох священників також чують і в тих самих засобах масової інформації. Ну не з Біблії ж ці слова вони чують. От і вони їх говорять, мені здається, не задумуючись, бо якщо запитати тих людей, а що означає зрадити свою віру, то і відповідь буде така - не в ту церкву ходити, напевно. Зрадити свою віру - це почати вірити в Бога по-іншому, напевно, що так.  Що означає зрадити віру - вірити в Бога по-іншому чи вірити в іншого Бога? Мабуть, і так, і так... Зокрема, відмотаймо історію українського народу назад і прийдемо до часів князя Володимира Великого. Наші далекі-далекі предки були язичниками, вони не вірили в того Бога, в якого ми віруємо, вони вірили у своїх богів, значить, прийнявши християнство, вони зрадили свою віру? Не хоче ніхто так казати, знайшли правильну віру. А ми, значить, якщо будемо відмотувати цю всю плівочку назад, то можемо сказати - так, давайте, навернемося в язичництво, бо так вірили наші далекі предки, а ми свою віру зрадили? Це сумно, смішно і далеко-далеко неправильно...

- В нас є УПЦ і є ПЦУ. Тут і тут християни, православні християни, тобто це навіть не католицизм. Тоді з'являється запитання - чому ж от зрада віри і тому подібне, коли вірять в одного Бога?

- І ікони одинакові, і служба однакова, і молитва однакова, бо ж і в одній і в другій конфесії звершують богослужіння українською. Ну це ж не означає, що в УПЦ геть усі моляться на церковнослов'янській. Добрий відсоток звершують богослужіння українською, тобто, все однакове, в чому різниця? Кого згадують на службі, хто є першоієрархом, предстоятелем - от і вся різниця. А так люди залишаються такими, якими були. Чому це все так викликано? Ну нагнітанням ситуації, мабуть, незнанням... Ще є один фактор - образа. Оце, мабуть, найголовніший і найстрашніший фактор, який розділяє людей. Образа особиста, побороти в собі ту особисту образу, мабуть, найскладніше. Бо людина думає, що її зрадили, відштовхнули. Оце причина, - що я все життя був таким, от ви мене таким знаєте, ви звикли мене таким бачити, а тут я неначе от зрадником став, бо я щось змінив, я не так почав говорити... Я ж того самого Бога проповідую, так само служу і молюся, але люди отаку образу затаїли в серці і все. Дай Бог, щоб та образа пройшла, щоб люди зрозуміли, що Бог там, де любов, Бог сам є любов!

Читайте також:

Можливо зацікавить