Життя обірвалося у військовій частині: на Волині в останню путь воїна Олега Симоновича

Про це повідомляє видання Наш Край Медіа. 

Олег Миколайович Симонович народився 18 січня 1973 року у Луцьку в родині військового. Закінчив школу №15, відслужив два роки в армії. У цивільному житті працював на різних роботах. Одружився, але дітки у подружжя не з'явилися, а згодом і сімейне життя дало тріщину, внаслідок чого Олег розлучився з дружиною.

21 серпня 2024 року мобілізований до лав ЗСУ. Служив у військовій частині А4038. 6 січня 2025 року від командування частини надійшла звістка, що Олег помер, перебуваючи у місці розташування підрозділу.

Олег заповідав, щоб його, лучанина, у випадку чого похоронили в Уляниках, де знайшли останній спочинок його батьки і де проживає брат.

Щоб провести воїна в останню дорогу та віддати шану, до Стели Героїв у Копачівці прийшли побратими, рідні, працівники сільської ради, жителі громади. Священники відправили тут коротку службу і траурний кортеж відправився в село Уляники, де жителі облишили свої щоденні справи та прийшли провести воїна в останню дорогу. У храмі Апостола Іоанна Богослова відбулася панахида.

Після відспівування в церкві бійця з військовими почестями поховали на сільському кладовищі.

Старший брат, Руслан Миколайович, розповів, що Олег з дитинства не відзначався міцним здоров'ям, але в армію його забрали, служив у ракетних військах. У серпні минулого року його мобілізували, хоча й мав певні діагнози.

«Характер мав такий, що ніколи не жалівся, був терплячим. Лише одного разу, повернувшись з чергування на позиціях, сказав, що дуже погано себе почуває, - каже Руслан Симонович.- Але за медичною допомогою не звертався. Олег помер від двостороннього запалення легень».

Редакція ВСН висловлює співчуття родині захисника. Вічна шана і слава Герою!