Рак шлунку і кишківника: чому чоловіки хворіють частіше – пояснює лікар-онколог з Волині

Рак шлунку і кишківника: чому чоловіки хворіють частіше – пояснює лікар-онколог з Волині

Рак шлунку та кишківника - «тихі» хвороби, які довго не дають про себе знати. Та коли симптоми стають відчутними - часто вже пізно. Чому ці недуги частіше вражають чоловіків і як вчасно їх виявити — розповів онколог-хірург Волинського обласного медичного центру онкології Віталій Супрунець.

Розмова з ним відбулася в ефірі ТРК «Аверс», - пишуть Волинські новини.

Як багато людей хворіють на рак шлунково-кишкового тракту?

У середньому в державі реєструють близько 110 000 нових випадків раку, а показник смертності становить 55 000 випадків. Згідно з показниками нашого обласного реєстру, онкозахворюваність зростає. У 2022 році показник захворювання становив 297 на 100 000 населення, а вже торік він зріс до 350 на 100 000 населення.

Чоловіки приблизно на 17-19% хворіють частіше за жінок. Хочу відзначити, що зросла кількість пацієнтів, яким рак діагностують у занедбаних стадіях, зокрема в четвертій. Приблизно кожен четвертий хворий діагностується в занедбаній стадії.

Серед чоловіків на перших місцях – рак передміхурової залози, рак легень, рак шкіри, колоректальний рак (злоякісна пухлина товстої кишки включно з прямою кишкою, – ВН). Серед жінок – рак молочної залози, рак шкіри, рак тіла матки і колоректальний рак. Як бачимо, колоректальний рак по смертності посідає одне з чільних місць. Із року в рік кількість виявлених випадків раку шлунку і колоректального раку зростає. Нині це найбільш актуальна проблема.

Чому чоловіки хворіють частіше ніж жінки?

Тютюнопаління розглядають як основну причину при виявленні онкологічних захворювань. Зараз на тютюнопаління припадає приблизно 25% усіх випадків онкозахворюваності. І приблизно 20 основних нозологій (це і ротова порожнина, це і губа, це і шлунок, це і навіть сечовий міхур) як реакції органів пов'язані з тютюнопалінням. Чоловіки, як відомо, більше курять. Тому, думаю, передусім це пов'язано саме з тютюнопалінням.

Який орган шлунково-кишкового тракту найбільше страждає?

Шлунок. Це той орган, який першим приймає ту їжу, яку ми споживаємо, і ті шкідливі речовини, які потрапляють з нею. Тому він найбільш вразливий до тих чи тих чинників зовнішнього середовища.

Тобто їжа є одним із ключових факторів розвитку недуги?

Звичайно, те, що ми споживаємо, має надзвичайно велике значення.

Рак виникає не на пустому місці. Завжди є якесь фонове захворювання. І коли нормальна клітина переходить у ракову – це суміш якихось генетичних порушень, які пов'язані з факторами зовнішнього середовища. Серед останніх – їжа, зокрема недостатнє споживання клітковини, тобто овочів і фруктів, переважання в раціоні копченостей, солених продуктів, трансжирів. А фоновими захворювання для шлунку можуть бути різноманітні хронічні гастрити, особливо з пониженою кислотністю, виразки шлунку різних локалізацій, особливо коли вони ще й асоційовані з хелікобактер пілорі. Останній мікроорганізм присутній у 90% усіх ракових пухлин і навіть у тих тканинах, які оточують пухлини. Сюди відносять різноманітні поліпи й поліпоподібні утворення, ерозії. Отож, коли є певне фонове захворювання і людина до того ж не дотримується режиму харчування, це може призводити до утворення онкологічного захворювання.

Як діагностують онкологію шлункового-кишкового тракту?

Золотим стандартом для виявлення раку шлунково-кишкового тракту є фіброгастроскопія. Це обстеження стравоходу, шлунку, дванадцятипалої кишки. І колоноскопія, якщо ми говоримо про колоректальний рак. Це обстеження прямої кишки, товстої кишки і термінального відділу тонкої кишки. Ці два методи обстеження є золотим стандартом, коли можна обстежити повністю орган і навіть узяти матеріал на біопсію.

У своїй практиці ми також використовуємо інші методи обстеження. Це і комп'ютерна томографія, це і ядерно-магнітний резонанс… Ці методи більш зосереджені на те, щоб виявити, наскільки розповсюджена пухлина, так визначається статус лімфовузлів, чи є віддалені метастази.

На що варто звертати увагу? Якими можуть бути перші симптоми онкозахворювання?

Краще лікувати ранній рак, тобто рак на перших стадіях, оскільки тоді є можливість повністю одужати від цієї страшної хронічної хвороби. Це дає шанси на одужання й на покращення якості життя.

Специфічних симптомів, особливо при ранньому раку, немає. Зазвичай це може бути якась діагностична знахідка, коли людина прийшла на обстеження з одним, а при проведенні, наприклад, фіброгастроскопії чи колоноскопії знайшли поліп, який виявився недоброякісним, чи виразку. Але є певні, скажімо так, неспецифічні симптоми, які можуть наших громадян налаштувати на те, що не все гаразд. Я назвав би їх сигналами тривоги, коли треба звернутися до свого лікаря. Це може бути, наприклад, загальна втома, яка не проходить навіть після тривалого відпочинку, це може бути блідість слизових і шкіри, це можуть бути спастичні болі в животі, які тривалий час не проходять. Серед таких неспецифічних ознак – ще різноманітні проноси і закрепи, які чергуються і які навіть можуть не бути пов'язані з їжею, домішки крові та слизу у випорожненнях, немотивована втрата ваги тіла.

Насамперед потрібно звертатися до сімейного лікаря?

Безперечно.

Обстеження платні чи ні?

У 2022 році була запроваджена Програма медичних гарантій, згідно з якою шість основних інструментальних методів обстеження, які включають і фіброгастроскопію, і колоноскопію, є безкоштовними. Держава забезпечує проходження цих основних інструментальних методів обстеження, які допомагають діагностувати рак на ранніх стадіях і виявити рак основних локалізацій.

Хочу нагадати ці шість основних методів: мамографія (рентгенологічне обстеження молочних залоз), фіброгастроскопія (обстеження стравоходу, шлунку, дванадцятипалої кишки), колоноскопія (обстеження прямої кишки, товстої кишки, дистального відділу тонкої кишки), бронхоскопія (обстеження дихальних шляхів), гістероскопія (обстеження порожнини тіла матки) і цистоскопія (обстеження уретри та порожнини сечового міхура).

Ці основні методи обстеження є безкоштовними. Які є вимоги до пацієнтів? Насамперед потрібно мати підписану декларацію з сімейним лікарем. Пацієнт має звернутися в ту установу, яка має підписаний контракт з Національною службою здоров'я України. І ця установа, куди звертається пацієнт, повинна мати сучасну апаратуру і кваліфікованих спеціалістів. До речі, за нагоди хочу сказати, що в нашому обласному медичному центрі онкології, який є структурним підрозділом обласної клінічної лікарні, вся ця апаратура наявна, як і є висококваліфіковані спеціалісти, які можуть діагностувати онкозахворювання на ранніх стадіях.

Потрібно також пам’ятати про вікові обмеження. Якщо ми говоримо про мамографію, то йдеться про досягнення пацієнтами 45-річного віку, якщо про фіброгастроскопію – про 50 років, якщо про колоноскопію – про 40 років. Тобто якщо пацієнту 39 років, то колоноскопія для нього буде платною, тому що він не потрапляє під умови Програми медичних гарантій.

Окрім того, в нашому центрі можна пройти обстеження на комп’ютерному томографі.

Чи є черги в медичному центрі онкології?

Черги є, але вони не великі. Думаю, протягом тижня-двох можна пройти це обстеження.

Чи є генетична схильність до раку шлунково-кишкового тракту?

Спадковість – один з факторів виникнення раку шлунково-кишкового тракту, та й не тільки шлунково-кишкового тракту. Зараз більше пухлин діагностують, коли є певна спадкова схильність. Тому треба звертати увагу на спадковий фактор, потрібно досліджувати своє генеалогічне дерево, треба розуміти й цікавитися, від чого померли наші родичі, наприклад, дідусь і бабуся. Громадяни, які мають певну спадкову схильність, у родині яких були онкологічні хворі, мають щороку проходити огляди, завжди підтримувати зв'язок зі своїм лікарем, дотримуватися його рекомендацій і вести здоровий спосіб життя. Ми розуміємо, що рак виникає при взаємодії певних генетичних факторів і несприятливих чинників зовнішнього середовища. І коли цей симбіоз поєднується, ймовірність виникнення ракової пухлини в такого пацієнта досить висока.

Звичайно, є різноманітні генетичні методи дослідження, коли визначають мутації в різних генах, але, на жаль, вони дуже дороговартісні.

Розкажіть про скринінгові програми, запроваджені з 1 січня 2025 року.

Набув чинності наказ №1368, згідно з яким запроваджено скринінг за основними онкологічними патологіями і формування скринінгових груп. Ідеться про рак молочної залози, рак шийки матки і колоректальний рак.

Формуються скринінгові групи, зокрема з пацієнтів певного віку чи пацієнтів, у родинах яких були онкохворі. Раз на два роки вони здають, наприклад, аналіз калу на приховану кров. У випадку, якщо цей аналіз позитивний, вони проходять колоноскопію з подальшим обстеженням у проктолога чи хірурга-онколога.

Ця скринінгова програма також підпадає під національну Програму медичних гарантій, тобто все робиться безкоштовно, все йде за направленням сімейного лікаря.

Онкологія помолодшала, так?

Рак дійсно помолодшав. Зараз ми діагностуємо рак у пацієнтів 26-28 років, хоч це в принципі хронічне захворювання, яке більш притаманне людям старшого віку (50-70 років).

Рак у молодому віці – це в основному генетичний рак. Це якраз ті фактори, про які ми говорили, – коли мутація в генах посилюється несприятливими факторами зовнішнього середовища і внаслідок цього виникають так звані сімейні ракові пухлини. Те саме можна говорити навіть про рак у дітей. Це генетичні мутації, це спадковий рак.

Розкажіть про стадії розвитку онкозахворювання. Чи у всіх випадках доцільно проводити оперативне втручання?

Узагалі є чотири стадії. Перша – це в основному ранній рак, який виключно обмежений слизовою шлунку чи кишки, він не має великого розповсюдження. Друга – пухлина проростає всю стінку шлунку і можуть бути залучені лімфатичні вузли, які розташовані біля органу. Третя стадія – місцево розповсюджений рак, який проростає всю товщину шлунку чи кишки, вже є уражені регіонарні лімфатичні вузли. Четверта – наявні віддалені метастази, тобто ракові пухлини в віддалених органах, наприклад, у печінці, легенях, головному мозку тощо.

Якщо ми говоримо про першу-другу стадії, то оперативне втручання, яке досі вважається одним з основних методів у лікуванні онкопатології, застосовується якраз при ранньому раку й дає можливість досягнути хорошого ефекту, дає хороший прогноз і повне одужання.

Що стосується третьої-четвертої стадій, то тут питання складніше. Зазвичай на цих стадіях ми не починаємо лікування з операції. Загалом при онкології в лікуванні пацієнта беруть участь три спеціалісти: онкохірург, онколог-хіміотерапевт і променевий терапевт. Ці спеціалісти складають план лікування. І у випадку раку третьої-четвертої стадій ми починаємо з хіміотерапії чи з променевої терапії, щоб таким чином зменшити масу самої пухлини або перевести, наприклад, неоперабельний рак в операбельний рак і провести оперативне втручання, покращити якість життя і продовжити життя пацієнту.

У медичному центрі онкології проводять малоінвазивні операції. Як давно?

Ті, що стосуються онкології, – близько п’яти років. Усе вдосконалюється. Вже почали робити резекції сигмовидної кишки, геміколектомії, тобто почали робити операції на товстій кишці. Ці малоінвазивні методи мають свою нішу, по-перше, це в основному при раку першої-другої стадій, тобто при невеликих раках, коли є можливість радикально пролікувати пацієнта. Коли йдеться вже про третю стадію, коли є збільшені лімфовузли або наявні ускладнення, то краще оперувати відкритим методом.

Як триває реабілітація? Чи реально після оперативного втручання повернутися до нормального життя?

Протягом певного часу людина повертається до нормального ритму життя. Звичайно, певний час будуть якісь обмеження. І в кожної людини реабілітація займе різний термін. Усе індивідуально. Дехто проходить реабілітацію буквально за два-три тижні, а хтось – місяцями. Усе залежить від віку, від супутньої патології, від стану шлунково-кишкового тракту, від виду, об'єму оперативного втручання тощо.

Чи багато людей із раком досі звертаються до нетрадиційної медицини, займаються самолікуванням?

Самолікування, нетрадиційні методи лікування раку зараз досить актуальні. Хочу застерегти наших громадян: рак не чекає, поки ви випробовуєте ці нетрадиційні методи лікування, і в результаті ви втрачаєте дорогоцінний час. Це той час, коли лікар-онколог може вам допомогти: провести хірургічне втручання, хіміотерапію чи променеву терапію. Коли пацієнт приходить і каже, що спробував те чи те лікування, на жаль, час втрачено. У таких випадках пацієнти приходять у занедбаних станах, коли пішли метастази й наші можливості обмежені. Дуже часто ми не всім можемо допомогти.

Чи трапляються випадки онкології стравоходу?

Рак стравоходу менш розповсюджений, ніж рак шлунку чи колоректальний рак. Серед основних скарг – порушення ковтання і порушення проходження твердої їжі. Пацієнти звертають увагу на те, що при споживанні твердої їжі їм доводиться запивати її рідиною. Діагностика же по суті та сама – фіброгастроскопія. Береться матеріал на біопсію. Згодом призначається лікування. Це може бути і променева терапія, і хірургічне втручання, і комбінація різних методів.

Як можна вберегтися від онкозахворювань?

Вести здоровий і активний спосіб життя, нормалізувати свою вагу тіла, споживати достатню кількість води, овочів та фруктів, обмежити вживання солених, копчених продуктів, трансжирів, лікувати ті хронічні захворювання, про які ви знаєте. Ми говорили про те, що раку передує фонове захворювання, рак не виникає на пустому місці, і таким чином лікування хронічних захворювань, зокрема видалення поліпів, лікування виразок шлунку, призводить до унеможливлення утворення ракових пухлин. Тобто потрібно позбавитися фонового захворювання та дотримуватися здорового способу життя.

Рак – не вирок. Як доносите це пацієнтам?

Завжди повинен бути контакт між пацієнтом і лікарем, також має бути довіра до лікаря. Якщо в пацієнта є довіра до лікаря – це 50% успіху в лікуванні.

Коли ми сповіщаємо пацієнту про його захворювання, я відразу пропоную певні шляхи. Ранній рак дає хороші результати на повне одужання і продовження життя. Якщо це рак на занедбаних стадіях чи місцево розповсюджений рак, то є певні форми лікування, які можуть призвести до продовження тривалості життя, до покращення якості життя, щоб людина вийшла на тривалий безрецидивний період.

Звичайно, при озвученні діагнозу ми зважаємо на психологічний портрет пацієнта: наскільки він готовий почути і зрозуміти нас, наскільки готовий до спільної боротьби з цією хворобою. Можливо, пацієнта потрібно підготувати.

Читайте також:

Можливо зацікавить