Чому Різдвяний піст називають Филипівкою: історія традиції, яку зберігають на Волині
Різдвяний піст — це період духовної підготовки до одного з найбільших християнських свят — Різдва Ісуса Христа. Він триває 40 днів і в церковній традиції має назву Мала Чотиридесятниця. В українській культурі цей піст також називають Филипівкою, адже він починається після дня пам’яті апостола Филипа.
Чому перед Різдвом потрібно постити, як формувалася ця традиція та яке значення вона має для вірян, журналістам ВСН розповів отець Андрій Гайдай, клірик храму Святої Катерини жіночого монастиря Василія Великого у Луцьку.
За словами священника, щоб зрозуміти духовний зміст посту, варто звернутися до біблійної історії про Адама і Єву. Перебуваючи в раю, вони отримали від Бога заповідь не їсти плодів із дерева пізнання добра і зла. Отець Андрій пояснює, що ця заборона була своєрідним закликом до стриманості та відповідального використання людської волі.
Людина має можливість самостійно обирати між добром і злом, чеснотою та гріхом. Однак, за біблійним переказом, Адам і Єва не змогли дотриматися заповіді. Їхній вчинок став початком гріхопадіння.
«І сам задум посту — стримання. І оцього стримання вони в повноті не змогли дотриматися».
У християнському розумінні Різдво пов’язане з приходом у світ Спасителя, на якого людство чекало після гріхопадіння. Пророки Старого Завіту передвіщали його народження. Зокрема, пророк Ісая говорив про народження сина, якого назвуть Еммануїлом. Це ім’я з єврейської мови перекладається як «З нами Бог».
Отець Андрій наголошує, що Різдво нагадує християнам, що Бог не залишив людство, а став близьким до людей через народження Ісуса Христа.
За поясненням отця Андрія, у перші століття християнства Різдво Христове та Богоявлення ще не мали такого чіткого розмежування, як сьогодні. Ці свята певний час відзначали разом, а церковна практика Різдвяного посту формувалася поступово.
Священник називає його Малою Чотиридесятницею. За духовним змістом він подібний до інших багатоденних постів, однак не такий суворий, як Великий піст перед Великоднем.
«Ця Різдвяна Чотиридесятниця називається Малою Чотиридесятницею. Вона не така строга, як Великий піст перед Пасхою».
Водночас у розмові священник зазначає, що традиція постування перед Різдвом розвивалася впродовж тривалого часу. Спочатку вона не мала однакових правил для всіх християнських громад, а згодом поступово впорядковувалася.
Назва «Филипівка» походить від імені апостола Филипа. Його церковна пам’ять припадає на день напередодні початку Різдвяного посту за календарем, якого дотримується Православна церква України.
Саме тому день перед постом у народній традиції називають Филипівськими заговинами. Це останній день перед періодом обмежень у їжі.
Різдвяний піст охоплює не лише підготовку до самого свята, а й низку важливих церковних днів. У цей період віряни згадують старозавітних пророків, які передвіщали прихід Ісуса Христа. Серед них — Наум, Авакум, Агей, Даниїл та Софонія.
Також у церковному календарі є дні пам’яті святих Нового Завіту. Зокрема, Сави Освяченого, Миколая Чудотворця, апостола Андрія Первозванного, Апостола Матфея, Вмч Варвару та Катерину, Спиридона Тримифунського,
Окреме місце посідають дві неділі перед Різдвом — неділя святих праотців та неділя святих отців. У ці дні церква згадує людей, які жили до народження Христа, очікували на його прихід або увійшли до родоводу Спасителя.
За словами отця Андрія, ці згадки показують зв’язок Старого і Нового Завітів: одні люди передвіщали прихід Христа, інші стали свідками його земного життя та поширення християнської віри.
Священник також звертає увагу на родовід Ісуса Христа. У ньому були не лише царі та праведники, а й люди з непростими життєвими історіями. Це, за його словами, нагадує, що Христос прийшов у світ заради спасіння всього людства.
Різдвяний і Великий пости мають спільну мету — допомогти людині духовно змінитися, стримувати власні бажання та наблизитися до Бога. Однак вони мають різний зміст у церковному календарі.
Великий піст передує Великодню та пов’язаний із роздумами про страждання і смерть Ісуса Христа. Натомість Різдвяний піст готує вірян до радісної події — народження Спасителя.
«Цей піст церкви Христові називають веселим. Бо Великий піст приурочений до страждань Ісуса Христа, а цей — до великої радісної події».
За словами священника, головне в цей період — не просто відмовитися від певних продуктів, а підготувати себе до Різдва духовно: більше молитися, відвідувати богослужіння, читати Святе Письмо та працювати над власними звичками.
Читайте також:
- Що означає Різдвяний піст і як до нього підготуватися: пояснення священника з Луцька
- День святого Димитрія: чому його вважають покровителем українських захисників
- Скільки коштує допомога ритуальних служб на Волині та чи можуть рідні нести труну