Планував повернутися у стрій після реабілітації: Герою з Волині навіки 28

Про нього розповідають на сайті «Нове життя» - новини Любешівщини».

Він змалку тягнувся до різних наук. Тож Лахвичівську дев’ятирічку, Люб’язівську середню школу закінчив на найвищі оцінки. А за результатами ЗНО пройшов на державну форму у всі виші, куди тільки подавав документи. Вибрав столичний університет, де вивчився на факультеті міжнародної економіки.

Проживав Роман із дружиною Настею і донечкою Владиславкою у Києві. Звідти й привіз сім’ю у батьківську хату, коли розпочалася Велика війна. Бо ж у Києві тоді було дуже небезпечно. Сам працював дистанційно. Тоді і викликали його вперше до військкомату. А через рік, у січні 2023-го, його мобілізували.

Полігон, Одеська військова академія. А далі – Торецьк, Сумщина, Лиман. Спочатку він служив у 37 окремому стрілецькому батальйоні, був командиром взводу. А вже на Лиманському напрямку був із побратимами прикомандирований до 95 окремої десантно-штурмової бригади.

Надвечір 27 березня клятий осколок в’ївся у тіло бійця. Відтоді почалася тяжка боротьба за життя Романа. Спочатку в Дніпрі, потім гелікоптером його доставили до столиці: в госпіталь, в Інститут Шалімова. Понад двадцять днів лікарі намагалися врятувати мужнього воїна. Його здорове серце билося, він навіть планував, як після реабілітації знову повернеться у стрій. Але… 19 квітня Романа Хрупчика не стало.

Поховали воїна у Лахвичах.

Читайте також:

• Хотів відплатити ворогу за смерть брата: історія молодого Героя з Волині
• Командир, який до останнього боровся за Україну: студенту луцького вишу просять присвоїти державну нагороду
• У засідці чекав ворожий кілер, що вистрелив першим: історія полеглого Героя з Волині