Серце не витримало горя: жінка померла, почувши про загибель молодого сина

Про це повідомляє Новослобідська сільська рада

Владислав був родом із села Манухівка Сумської області. Він народився 2 серпня 1998 року. У рідному селі хлопець закінчив школу, а далі пішов навчатися у Путивльський педагогічний коледж за спеціальністю «Фізична культура і спорт». Навчальний заклад він закінчив у 2017 році.

Від початку повномасштабного вторгнення Владислав Стешков почав робити все, щоб вигнати ворога з української землі. Спершу він служив у Сумській теробороні, а потім став старшим снайпером 1 інженерно-саперного відділення інженерно -саперного взводу 1 механізованого батальйону військової частини А4674. Владислав брав участь у запеклих боях.

 Люди, які знали Владислава кажуть, що ще живим він побачив справжнє пекло - на українській землі.

3 квітня цього року Владислав пішов на своє останнє бойове завдання, там його життя і обірвалось. Російські окупанти вдарили з артилерії по позиціях українських військових у районі населеного пункту Вербове Запорізької області. Владислав зазнав поранень несумісних із життям. Він навіки залишиться 25-річним.

У рідному селі зустріли Героя живим коридором слави на колінах та зі схиленими головами. Люди тримали українські прапори та квіти. Ніхто не міг стримати сліз, військові провели в останню путь побратима трикратним салютом. Поховали Владислава на кладовищі у Путивлі.

Віталіна Стешкова, мама Владислава, не витримала, коли почула болючу звістку про загибель свого сина. Жінка потрапила у лікарню, там її серце і спинилось.

«Вчора всі мешканці нашої громади вмивалися гіркими сльозами, ховаючи загиблого Героя, гарного хлопця Влада Стешкова ... Найтяжче, що є у світі – це ховати власну дитину. Материнське серце не витримало цього болю і страждань. Сьогодні зранку серце Віталіни, мами Владислава, спинилося у лікарні. Тепер найрідніші люди, мама і син, разом на небесах», - йдеться у повідомленні.

Одразу двох найрідніших людей втратив ще один син Віталіни - Артем, а також її чоловік Віктор.

 «Війна вбиває не тільки снарядами, вона вбиває горем, яке несе з собою. Щирі співчуття рідним та близьким, витримки пережити таке величезне горе. Розділяємо з вами біль втрати. Вічна пам’ять Владиславу і Віталіні, вічний спокій» - йдеться у повідомленні.

Читайте також:

• Молодому захиснику з Волині просять посмертно присвоїти державну нагороду