Сестра і брат з інвалідністю залишили Торецьк і 2 роки живуть у прихистку на Волині
Марина та Сергій Гребенюки, брат і сестра з Торецька, вже два роки мешкають у гуртожитку в Любомлі на Волині. Через постійні обстріли, відсутність води, газу та медичної допомоги вони були змушені покинути рідне місто. Евакуюватися родині допомогли волонтери.
Переселенцям виділили окрему кімнату, а кухня, пральня, душова і туалет — спільні. Про те, як живеться на новому місці Марина Гребенюк розповіла Суспільному.
Жінці — 54 роки, у неї друга група інвалідності, братові Сергію 45 років, у нього перша група інвалідності. Він пересувається на кріслі колісному та погано говорить. У Торецьку родина мала трикімнатну квартиру, у 2021 році батьки померли і сестра з братом залишилась вдвох. До липня 2024 року вони залишалися в рідному місті, хоча в місті вже не було магазинів, аптек, лікарні не працювали, ні води, ні газу не було, каже Марина Гребенюк.
"Нам було страшно кудись виїжджати, бо ми лишилися вдвох. Вибухи були постійно. Стрільбу було постійно чути, скло сипалось з вікон. У сусідніх будинках вилітали двері, а в їхньому був зруйнований останній під'їзд", — каже жінка.
Як каже Марина Гребенюк, коли вже настала безвихідна ситуація, то прийшли волонтери і повідомили, що організовують останню евакуацію з Торецька. Далі — довелося б виїжджати самим. Марина порадилась з Сергієм, зібрали найнеобхідніші речі і приїхали в Любомль.
Разом із 80-ма іншими переселенцями Гребенюки вже 2 роки живуть у Любомлі. Сергій допомагає Марині на кухні. Чоловік каже, що любить готувати. Час від часу родина виїжджає на погулянку в місто, для інвалідного візка в гуртожитку спеціально облаштували пандус."Там мені багато хто казав: "Ось віддай куди-небудь Сергія, чого ти його береш, як причепа". Ну, як це так, люди? Ми все життя жили разом, як його віддати кудись? І тому ми рішили, якби там страшно, тяжко не буде, а поїдемо разом", — розповідає Марина Гребенюк.
На новому місці родина вже обжилась, потоваришували з місцевими жителями, сумують за рідним містом, але залишати Україну не збираються, планують залишитись жити тут і мріють про власне житло, каже Марина Гребенюк.
Анна Глущук
Читайте також:
- «Кожен день були вибухи»: літня жінка та її донька переїхали з Донеччини на Волинь
- У прихистку для ВПО на Волині виявили порушення - мешканці скаржаться на холод і плісняву
- 10 тисяч обідів під реактором: як 23-річна волинянка Світлана Богайчук працювала кухаркою у Чорнобилі
Будь в курсі усіх новин
