Сирота з Рівненщини не покинув поранених побратимів, хоча міг евакуюватися: історія воїна ЗСУ, якого росіяни стратили в Авдіївці

Про це розповіла у Facebook жителька Рівненщини Любов Климчук.

Микола Савосік родом з Рівненської області. Хлопець був сиротою і його виховував дядько – Руслан Савосік. Відомо, що воїн не був поранений, проте вирішив залишитися зі своїми побратимами, передає ТСН.

«Коли українських військових евакуйовували з того пекла, декількох поранених бійців забрати просто не вдалося. Микола, який не був пораненим і міг залишити Авдіївку, не покинув своїх побратимів і залишився на «Зеніті» разом з ними. Він прикривав побратимів вогнем до останнього – аж доти, поки не скінчилися набої», – йдеться у дописі.

Знайома дядька загиблого воїна Лора Дудник повідомила, що Микола Савосік захищав Україну від перших днів повномасштабної війни. На фронт він пішов добровольцем.

«Своїх дітей Микола не встиг зростити. Микола – сирота, нечисленні відео надсилав своєму дядькові. Саме він і відчув, що з Миколою біда в ці страшні дні в Авдіївці. Але все ж сподівався, що минеться, племінник повернеться. Може, так би й вийшло, але Микола був надзвичайно людяною людиною, він не зміг кинути 5 поранених побратимів. Нелюди розстріляли їх, і відео з їхніми змученими тілами розповсюдили соцмережами. Все, що ми можемо зробити для Героя – пам'ятати», – написала Лора Дудник.

«16 лютого Микола подзвонив до моєї доньки. Він з нею попрощався, бо був у повному оточенні. Той говорив, що тримає у руках гранату. Він казав, що один залишився цілим та ходить повз поранених та убитих та не знає, що йому робити, – розповів Руслан Савосік.

Рідні відмовили захисника від підриву гранати. Однак росіяни не дотрималися обіцянки та розстріляли усіх полонених, передає Рівне вечірнє.

Читайте також:

• Особливо турбувався та опікувався внуками, мав позивний «Дєд»: спогади про загиблого Героя з Волині
• На кухні готує розпалювачі на фронт. Як дружина військового з Луцька стала волонтеркою. Відео
• Вдовою залишилися молода дружина, сиротами – троє маленьких донечок: спогади про 31-річного Героя з Волині