На кухні готує розпалювачі на фронт. Як дружина військового з Луцька стала волонтеркою. Відео

Про це йдеться у сюжеті 12 каналу. 

«Найперше, що я починаю робити - це розтоплюю парафін. Ну підготовлюю всі матеріали, розтоплюю парафін. Потім обираю олівчики для кольору і працюю», - зізнається жінка. 

Аліна Жукова почала виготовляти розпалювачі для військових не так давно. Каже, вперше побачила їх, коли волонтери дали такий пакунок її чоловіку, який служить на передовій. Оскільки розпалювачі одноразові і при тому дуже затребувані у військових, жінка взялася робити їх на власній кухні.

Такий розпалювач військові використовують, щоб розпалити буржуйку, нагріти воду чи їжу. Всередньому він горить - 7 хвилин. Тож їх потрібно багато. Перший час жінка разом з синами робила розпалювачі лише для свого чоловіка, який на війні з жовтня минулого року. Каже, ця робота важлива і відволікає від сумних думок.

Щоб зробити самозапалювач в домашніх умовах, потрібен лише парафін та ватні диски. Матеріал недешевий, але у цьому жінці допомагають знайомі. Приносять свічки та воскові олівці, яким Аліна дає «нове життя». Допомагають і місцеві навчальні заклади. До прикладу, колектив луцької школи № 20 зібрав кошти і закупив парафін ящиками по 25 кілограмів. 

Згодом жінка передає свої вироби тим, хто звертається: дружинам чи іншим рідним військових. Щоразу лучанка отримує фотозвіти з передової зі словами вдячності. 

Щоб підбадьорити військових, Аліна робить розпалювачі різних кольорів. Потім фасує по 10 ватних дисків у торбинку. Додає сірники або запальничку. І, на всяк випадок, міні інструкцію.

Аліна зі своє подругою Настею також роблять окопні свічки. Кажуть, що сьогодні у захисників вони менш популярні, ніж розпалювачі, але все одно потрібні. Тож нещодавно відправили 100 своїх свічок у гарячі точки.

«Різні вони є з шишками, ми заливаємо. Є отакі типу равлики, не равлики, а такою зірочкою. А ще робили спочатку равликами. Але чим більше картону напхано, тим більше він коптить. Тому ми стараємося картону поменше, а більше парафіну», - додає волонтерка Анастасія Лісовик. 

Волонтерки запевняють, що справа ця не є складною. Тож за неї може взятися кожен охочий.

«Щоб бути, робити добрі, корисні справи там не обов’язково, щоб в тебе були там гроші, як багато хто говорить. Ой, не маю грошей-немає чим допомогти. Головне, щоб це була свідомість і розуміння. Можна робити будь-що», - додає волонтерка. 

Волонтерки кажуть, що працюють без відпочинку. Бояться навіть уявити таку ситуацію, що при зверненні військових змушені будуть відмовити. 

«Знаю, що можуть подзвонити, попросити. Я скажу я віддихала у мене немає? Не можу так. Постійно треба, щоб були запаси, бо хлопці потребують цього. Як окопні свічки, так і розпалювачі», - підсумовує лучанка. 

Читайте також: 

• Родина переселенців уже другий рік живе в дитячому садочку на Волині
• На Волині понад 80 років виготовляють унікальну мазь, яка допомагає при опіках та травмах
• Дрони, автомобіль та продукти харчування: волиняни відвезли допомогу 100 бригаді ТрО