«Сніданок запускає двигун, обід тримає хід...»: чим годують бійців волинського підрозділу Нацгвардії

Павло Шамрило за фахом кухар-кондитер, нині служить у волинському підрозділі Національної гвардії України. До повномасштабного вторгнення він працював у різних закладах, від кафе до ресторанів, готував десерти й основні страви, а також мав досвід роботи на виробництві.
У перші дні повномасштабного вторгнення чоловік долучався до війська, невдовзі стало відомо про його кулінарні навички, і він повернувся до справи, яку знає та любить.
Про це розповідають у військовій частині 1141 Національної гвардії України м. Луцьк
«Перші тижні виконував завдання разом із побратимами. Згодом командири дізналися, що я кухар. Потрібно було допомогти приготувати вечерю, а потім був обід... Так усе й почалося», - розповідає Павло.
Робота кухаря це постійний процес, який не зупиняється ні на мить. День розпочинається о п’ятій ранку, а іноді й серед ночі. Готувати потрібно так, аби встигнути нагодувати всіх.

«Маємо підлаштовуватись під обставини. Польова кухня - це не ресторан! Але досвід, фантазія і бажання зробити смачно, рятують», - пояснює гвардієць.
Команда фахівців на чолі з Павлом, готує страви за нормами. Передбачений чіткий набір продуктів на добу. При бажанні і натхненні можна приготувати щось домашнє.


«Додаю трішки спецій, і навіть гречка смакує по-іншому. А якщо є сало, або додати засмажки то аромат кращий, і настрій підіймається», - посміхається Павло.
Серед улюблених страв побратимів - це борщ і солянка. Також до вподоби котлети, каші з м’ясом бійцям також подобаються. Павло з помічниками до робити відноситься відповідально, дбає не лише про смак, але й про подачу.
«Борщ готуємо з душою, як навчав мене тато. Він у нас у сім’ї головний на кухні. Від нього і пішло моє захоплення. Борщ має багато складників, які мають свої смакові якості. Стараємось подавати красиво і естетично. Хлопці кажуть, що ніби на хвильку повертаються додому. От заради таких моментів і варто працювати», - розповідає Павло.

«Я завжди кажу: сковорідка - це наша правиця! Сніданок запускає двигун, обід тримає хід, а вечеря готує до нового старту», - додає кухар. Після війни Павло мріє повернутись до професії в мирному середовищі. Чоловік має намір відкрити власне кафе або кулінарну школу для ветеранів.
Читайте також:
- У Луцьку напали на працівника місцевого ТЦК: що відомо
- «Це наш зв’язок із мирним життям»: нацгвардійці з Волині влаштували фотоперформанс до свята
- «Хочеться відпочити й повернутися до реабілітації діток»: бойовий медик з Волині про мрії після війни