Сім обрядів Страсної п’ятниці, які допоможуть зустріти Великдень правильно

Сім обрядів Страсної п’ятниці, які допоможуть зустріти Великдень правильно

10 квітня 2026 року християни відзначають Страсну п’ятницю - день розп’яття Ісуса Христа, присвячений молитві, скорботі та дотриманню давніх церковних і народних традицій.

Пише ТСН.

Події Великої п’ятниці докладно описані в усіх чотирьох Євангеліях. Уже від IV століття віряни вшановували пам’ять про розп’яття нічними богослужіннями з четверга на п’ятницю. В цей день в храмах звершується особлива Утреня, відома як служба «Дванадцяти Євангелій». Вона розпочинається ввечері та триває до глибокої ночі. Під час богослужіння послідовно читаються уривки з Євангелія, що розповідають про останні години земного життя Христа. Упродовж дня ці тексти лунають тричі. Через виняткову скорботу цього дня в жодній християнській конфесії не служать Божественної Літургії (за винятком випадків, коли дата збігається зі святом Благовіщення).

Особливим моментом богослужіння є винесення Плащаниці — полотна із зображенням покладеного до гробу Ісуса Христа. Рівно о третій годині дня її виносять із вівтаря та встановлюють посеред храму на прикрашеному квітами підвищенні. Увечері відбувається ще одна служба: віряни зі свічками в руках супроводжують Плащаницю хресною ходою навколо храму. Після цього багато хто дотримується суворого посту, обмежуючись хлібом і водою.

Страсна п’ятниця сповнена не лише церковних традицій, а й народних звичаїв. Зокрема, після служби додому приносили дванадцять запалених свічок, з якими стояли під час читання Євангелій. Їм давали догоріти до кінця, вірячи, що це принесе родині достаток, радість і добробут упродовж року.

Скорботний зміст дня зумовив численні обмеження. У Велику п’ятницю не працюють по господарству, не перуть, не шиють, не займаються ремеслом і не виконують важкої фізичної праці. Усі приготування до Великодня традиційно завершують у Чистий четвер, щоб наступний день присвятити молитві та духовному зосередженню. Вважалося також, що не слід розважатися: за народним повір’ям, веселощі цього дня можуть обернутися сльозами протягом року.

Цікавими є й аграрні прикмети. Колись вірили, що посіяний цього дня кріп або горох дасть щедрий урожай. Водночас саджати інші рослини не радили — нібито вони не приймуться. Забороняли й встромляти в землю залізні предмети, аби не накликати біди.

Питання випікання пасок у Страсну п’ятницю залишається дискусійним. Церква радить завершувати підготовку святкового столу в Чистий четвер, однак у багатьох регіонах господині печуть паски саме у Велику п’ятницю. Перед замішуванням тіста читають молитву «Отче наш» і просять Божого благословення. За традицією, тісто не повинно потрапляти на сторонні очі, а під час випікання не можна шуміти чи грюкати дверима. Вважалося, що паска, спечена цього дня з молитвою, не зіпсується і матиме особливу силу — оберігатиме дім та здоров’я родини.

Водночас будь-які магічні ритуали, змови чи ворожіння у Страсну п’ятницю вважаються недоречними. Це день глибокої тиші, співчуття й духовного осмислення жертви Христа.

Читайте також:

Можливо зацікавить