Історичний квартал Луцька без затвердженої стратегії: документ повернули на доопрацювання

У вівторок, 5 травня, в луцькому бізнес-просторі відбулися громадські слухання. Загалом участь у слуханнях взяли 132 зареєстровані учасники з правом голосу. Дискусія виявилася насиченою — від загального бачення розвитку території до конкретних юридичних і містобудівних проблем.

Серед спікерів були присутні історик Петро Троневич, ректор ВПБА Володимир Вакін, начальниця управління туризму та реклами міста Катерина Мойсіюк, директор департаменту економічної політики Борис Смаль, Павло Мазилюк — голова громадської організації «Просторовий рух» та інші представники громадськості й міської ради. 

Документ, над яким працювала група з понад 40 фахівців, презентував голова робочої групи, ректор Волинської православної богословської академії Володимир Вакін. Стратегія охоплює п’ять основних напрямків — аналітику, визначення проблем, розвиток території, культурні ініціативи та механізми реалізації.

Серед ключових ідей — створення безперервної набережної вздовж Стиру, відновлення елементів Окольного замку, розвиток культурних просторів у старому місті, запуск системних подій для туристів, а також покращення пішохідної та транспортної інфраструктури. Окремо йдеться про створення музейних і меморіальних просторів та відновлення історичних маршрутів між ключовими локаціями.

«Ми вже сьогодні маємо можливість візуалізувати, як може розвиватися набережна і старе місто. Це речі, які давно обговорювалися і тепер набувають форми».

Попри загальну підтримку ідеї розвитку історичного кварталу, учасники слухань наголосили, що стратегія потребує суттєвого доопрацювання. Директор департаменту економічної політики Борис Смаль звернув увагу на відсутність чіткої економічної моделі, необхідність інвентаризації території й визначення вимірюваних показників ефективності.

Окремо піднімалися питання хаотичної та місцями незаконної забудови, неврегульованого землекористування, відсутності узгодження з іншими містобудівними документами та юридичних ризиків реалізації проєкту. Краєзнавці наголосили й на унікальності історичних шарів старого міста, які можуть бути під загрозою без чіткого планування.

Начальниця управління туризму та реклами Луцька Катерина Мойсіюк заявила, що історичний квартал наразі не використовує свій туристичний потенціал повною мірою. За її словами, більшість відвідувачів перебувають у місті лише кілька годин, і ключове завдання — затримати їх хоча б на ніч. Для цього, наголосила вона, потрібна інфраструктура і повноцінний досвід перебування. Також вона підкреслила важливість залучення мешканців до реалізації стратегії.

«Історичний квартал не повною мірою використовує свій потенціал. Турист затримується тут максимум на кілька годин. Якщо ми говоримо про економіку туризму — нам потрібно, щоб він залишався на ночівлю.

Об’єкти є, але вони не формують повноцінного туристичного маршруту. Потрібно залучати мешканців і робити документ зрозумілим не лише для фахівців».

Під час слухань звучали й додаткові пропозиції — врахувати історію національних спільнот і корінних народів, обмежити автомобільний рух у старому місті, розвивати території за межами замкового комплексу та формувати цілісні пішохідні маршрути. Окремо йшлося про необхідність активніше використовувати науковий потенціал міста.

«Ми зафіксували критичні проблеми: відсутність місць для туристичних автобусів, нерегульований рух приватного транспорту та слабку велосипедну інфраструктуру.

Має бути логічне з’єднання пішохідних зон, щоб турист не втрачав орієнтацію в місті. Зараз цього немає», — зазначив Павло Мазилюк під час виступу.

Під час слухань учасники також підняли низку додаткових питань:

• збереження пам’яті національних спільнот і корінних народів
• активніше залучення наукового потенціалу міста
• використання історичного кварталу як простору експериментів
• обмеження автомобільного руху в старому місті
• розширення розвитку територій поза межами замкового ядра

За підсумками обговорення учасники громадських слухань одноголосно підтримали рішення відправити проєкт стратегії на доопрацювання, врахувати всі зауваження та пропозиції та повторно винести документ на розгляд після внесення змін.

Після доопрацювання оновлену версію стратегії планують знову представити громадськості.

Читайте також:

• Луцьк, який ви не помічаєте: підземелля, скульптури і тиха сторона міста
• У Луцьку чистять дощоприймачі: особливості роботи та незвичні знахідки у смітті
• Гори сміття після вечірніх гулянь: що відбувається на Театральному майдані в Луцьку