«Священник як солдат». Настоятель собору, який будується на гроші Путіна, пояснив, чому не зрадить Москві

Історію цього кафедрального собору ми детально розповідали в одній із публікацій ВСН, яка мала назву «Собор, на який виділяв гроші Путін. Усе про луцький храм і транш з Росії». Як і про те, що свого часу Волинська єпархія УПЦ гордо заявляла, що гроші на цей храм виділяли за розпорядженням Володимира Путіна. Нам вдалося знайти підтвердження цього траншу: він таки був. Нині прихожани моляться у нижньому храмі цього собору.

Нагадаємо, собор був одним із кількох в Україні, у фундаменти якого Росія заклала свої гроші, чим Путін підкреслив важливість його постання для московської церкви. Поки що лучани не піднімали питання про перехід храму в ПЦУ. Однак резонанс, з яким розійшлася публікація ВСН, переконує: це - питання часу. Як бачимо, будувати далі не ризикують. 

«Зараз такий період, що будівництво заморожене, будемо так казати. Зупинилося. Минулого року ми робили певні роботи. В основному, щоб накрити собор, бо ж затікало і так далі. Перед Всіма Святими десь у жовтні ми поставили хрести, і після того тільки всередині розписуємо собор. І з цією незрозумілою ситуацією хто його знає, що буде», - так Володимир Яцишин пояснює, чому храм не будують.

Він каже, що геть недавно мав розмову з прихожанами щодо переходу. Повідомив їм, що залишиться з УПЦ. 

«Тут однозначно не можна сказати, як воно буде, що буде. Це залежить, я вам сказав, від духовного і морального стану людей. Я є православний священник, в першу чергу. Я ще рукополагався за радянських часів. Я знаю, що таке присяга, і священник тут як солдат. А що, мені зрадити присягу? До мене приходили віряни з тим, щоби оставатися в православній церкві. Тільки з такими прихожани підходили питаннями», - заявив священник.

Усе, що відбувається в країні навколо московського патріархату, Володимир Яцишин пояснює не війною і боротьбою за незалежність України, боротьбою з усім російським, а «євангельскою ситуацією»

На його думку, триває не війна з Росією, а гоніння на віру. Теза, яку останнім часом, наче за рознарядкою, повторюють священники та прихожани УПЦ, які не знаходять в собі сили зробити вибір на користь України.

«Я вважаю, що ситуація зараз євангельська. Тому що Спаситель прямо сказав: «мене гнали – і вас будуть гнати». Ми від цього не дінемося. Я ще священником був за радянських часів. Тоді по-другому було. Теж церкву гонили. Закривали, склади робили, все. Зараз люди гонять церкви, але вже трошки по-моднішому», - каже він. 

Для довідки. У 1994-му на місці пустиря в одному зі спальних районів Луцька вперше молилися прихожани УПЦ. тут виділили ділянку під церкву, а мав би постати ще один житловий будинок.

У жовтні 1998-го заклали камінь у фундамент. Кафедральний собор заклали в ідеологічно правильний день та й назвали на честь цього. Так званий Собор Волинських святих відзначають на згадку про «визволення Почаївської лаври з уніатського полону». Йдеться про 10 жовтня 1831 рік. Після окупації Західної України Російською імперією імператор Микола І розпорядився передати Почаївську лавру Московському патріархату.

У 2004-му: «Украинская Православная Церковь получила от Внешэкономбанка символичческий чек на сумму 10 миллионов рублей. Эти средства будут перечислены на восстановление храмов на Украине, Внешэкономбанк оказывает помощь Украинской Православной Церкви по поручению Президента России Владимира Путина».

У 2008-му волиняни їдуть в Москву дякувати Путіну і дарують йому факсимільне Луцьке євангеліє.

У 2009-му сюди приїжджає московський патріарх Кирил. На паркані собору в луцьку давно написано: «Вільна Україна буде після знищення Москви». Його не замальовують. 

Читайте також:

• Вірянкою, яка захищає нібито «право» УПЦ московського патріархату залишатися в Києво-Печерській лаврі, виявилася відома провокаторка Вікторія Кохановська, яка допомагала блокувати перехід в ПЦУ церкві в Рожищі на Волині.
• Екс-наміснику Києво-Печерської лаври, який починав службу на Волині, одіозному Павлу Лебедю СБУ вручила підозру і провела обшуки в його будинку.
• Собор у Хмельницькому, де священники побили українського військового, перейшов в ПЦУ за один день.