Три молоді сім‘ї, а решта - пенсіонери: як живуть у прикордонному селі на Волині

Але навіть весна додає в селі випробувань, - йдеться у сюжеті каналу Аверс.

Пані Галина показує свій льох і каже, що цьогоріч затопило як ніколи. Минулорічний врожай з приходом весни довелося рятувати - і так по усьому селу. 

У прикордонному селі заробітків не було, тепер - і поготів. Скільки людей у селі Вільшанка, жінка жартує - одна жменя. Тут три молоді сім‘ї, а решта - пенсіонери.

«Тяжко жити, бо чоловіка вже немає. Мені 60 років, ніякої допомоги. Тримаю поросята, але не даю ради, кури є, кролики. Сама живу. Звернулася по допомогу, кажуть, буде 60 років, тоді будемо говорити», - каже жінка.

Пані Галина працювала на місцевій фермі, але від неї, каже, залишилися одні руїни.

«На фермі проробила, коло свиней проробила, ледь не 10 з половиною років. І от вже немає, отак і існую, бо то не життя, то існування, але Богу дякувати і за те», - зазначає селянка. 

Чи не єдиний заробіток тут - сезонний - збирати і продавати чорниці та гриби. Жінка переживає, що і того може не мати. В прикордонному селі через війну до лісу йти заборонено. Затяжні дощі не пускають навіть город посадити.

«Нічого поки не садила, часник тільки. Жду лісу, але кажуть, що і в ліс не пустять. От і живи… Ходила по грибочки, по ягоди, що зароблю та і живу. Кажуть, що п’ятикілометрова зона… Не знаємо, як буде. Може і не допустять», - каже Галина. Проте жінка духом не падає, каже, якось воно буде, аби війна закінчилася.

Читайте також:

• Раніше білоруси їздили сюди відпочивати, тепер готуємось до найгіршого: як живуть у волинському прикордонні
• Волиняни під кордоном із Білоруссю: як живуть і що думають про наступ
• Завмерла торгівля, родинні зв'язки обірвалися: як живуть в селі на Волині, за сім кілометрів від Білорусі