«Це не просто бізнес, а справа життя»: як у Луцьку минув ветеранський ярмарок

«Це не просто бізнес, а справа життя»: як у Луцьку минув ветеранський ярмарок

У Луцьку відбувся черговий ветеранський ярмарок «Я зміг — і ти зможеш!», який об’єднав тих, хто пройшов війну, і тих, хто зберігає пам’ять про загиблих Героїв. Для міста цей захід відбувається вже вшосте, а для Волині — восьмий за рахунком.

У суботу, 13 вересня, День міста Луцька був насичений подіями: концерти, виставки, спортивні змагання, дитячі активності. Та серед усього різноманіття заходів саме ветеранський ярмарок став чимось особливим, коли історії ветеранів і родин Героїв звучать як свідчення сили, витримки та віри в життя після війни.

«Це не просто бізнес, а справа життя»: як у Луцьку минув ветеранський ярмарок«Це не просто бізнес, а справа життя»: як у Луцьку минув ветеранський ярмарок«Це не просто бізнес, а справа життя»: як у Луцьку минув ветеранський ярмарок«Це не просто бізнес, а справа життя»: як у Луцьку минув ветеранський ярмарок

Тут свої роботи представили ветерани та родини військових: прикраси, в’язані й 3D-іграшки, ікони ручної роботи, пастила та багато інших виробів. Кожен виріб мав свою історію, а за кожним столиком стояла людина, яка перетворила власний досвід та виклики на нову справу.

«Ікони як духовний захист» 

Серед учасників ярмарку — Андрій Бень, ветеран 116-ї окремої механізованої бригади. Він воював від початку повномасштабного вторгнення, а після поранення у 2023 році був звільнений зі служби. Сьогодні займається майстернею, яку разом із дружиною заснував ще після Революції Гідності.

«Це не просто бізнес, а справа життя»: як у Луцьку минув ветеранський ярмарок

— До війни займались з дружиною цією справою, через війну перестали і от зараз повернувся. Ну, вже рік, в принципі, як повернувся і відновлюю цю діяльність. Майстерню заснували після Майдану.

Тоді ми були з дружиною учасниками Революції Гідності. Я був сотником самооборони, дружина — учасник самооборони. І по закінченню революції багато хто з наших хлопців пішли воювати в зону АТО. Ми не пішли, почали займатись волонтерською діяльністю, підтримувати хлопців. І так виникла ідея допомогти хлопцям, щоб вони, окрім бронежилетів, мали ще і духовний захист.

Так створили 200 іконок кишенькового формату, освятили й передали хлопцям. В мене дружина художник, я більш технічні освіти маю. Про це дізнались наші друзі-знайомі, просили їм зробити, і так пішло, пішло, — розповідає Андрій.

Подружжя бере участь у багатьох ярмарках: найбільше у Львові, де вони живуть.

— Якщо дивитись загалом, то разів двадцять, напевно, брали участь у різних ярмарках. У Луцьку — чотири рази. У Львові у нас ветеранський ярмарок відбувається на регулярній основі, два рази на місяць, тож там ми найчастіше. Запрошують також у Франківськ, Київ, інші міста, — каже ветеран.

«Це не просто бізнес, а справа життя»: як у Луцьку минув ветеранський ярмарок«Це не просто бізнес, а справа життя»: як у Луцьку минув ветеранський ярмарок

Щоправда, державної підтримки майстерня поки не має.

— Є різні гранти, ми подавались на УВФ, але не пройшли по рейтингу. Якоїсь грантової підтримки поки що не мали. Є ваучерна підтримка в місті, але це на іншу гілку діяльності. На цей бізнес наразі допомоги немає, — додає Андрій.

«Солодка справа з декрету»

Ще одна учасниця — Катерина Лісницька, багатодітна мама трьох синів і засновниця сімейного бізнесу з виготовлення пастили.

— Ідея прийшла в декреті, коли моєму синові виповнився лише рік. Я залишилась удома і вирішила спробувати сушити фрукти. Придбала свою першу сушку й почала експериментувати. Тепер моїй дитині вже вісім, і стільки ж майже існує моя справа. Спочатку це була лише моя ініціатива, а потім підключився чоловік, — розповідає Катерина.

«Це не просто бізнес, а справа життя»: як у Луцьку минув ветеранський ярмарок

Її чоловік — діючий військовослужбовець, теж має статус ветерана.

— Поки що державної допомоги не отримували, бо я в декреті. Подавати на гранти - треба масштабуватися, а коли дитині рік, це трохи сковує руки. Про гранти дізналися недавно, завдяки ветеранським ярмаркам. У майбутньому хочеться зареєструвати торгову марку, подаватися на гранти і розширювати виробництво, — каже жінка.

«Це не просто бізнес, а справа життя»: як у Луцьку минув ветеранський ярмарок

Її натуральні солодощі користувалися популярністю серед дітей і дорослих: смакували смачно, а ще несли історію материнства та сімейного підприємництва.

— Найчастіше ми беремо участь у ветеранських ярмарках у Луцьку, кілька разів були у Львові на площі Ринок. Це особливий досвід, бо тут ти не просто продаєш продукцію, а стаєш частиною спільноти, — додає Катерина.

Прикраси, іграшки та 3D-фігурки

Окрім ікон та пастили, на луцькому ярмарку можна було знайти десятки інших виробів: від в’язаних іграшок до оригінальних прикрас і навіть 3D-фігурок і звичайно ж патчі не лише для військових. Кожна річ мала власну історію: хтось почав хендмейд після втрати близької людини, хтось — аби відволіктися від травматичних спогадів війни, а для когось це стало новою професією. Ярмарок перетворився на майданчик спільноти, де поруч із виробами продавалася й пам'ять, і підтримка.

Пам’ять, яка живе у справах

Ветеранський ярмарок у Луцьку став не лише місцем продажу виробів. Це був простір, де оживають історії, де люди відчувають підтримку, де ветерани й родини Героїв доводять: навіть після найважчих подій можна знаходити сили для творчості та розвитку.

Читайте також:

Можливо зацікавить