TX12 та симулятори: як налаштувати пульт без помилок та глюків?

У світі FPV-польотів тренування в симуляторі — це вже не опція, а необхідність. Саме тут формуються рефлекси, шліфується координація й відточуються маневри без страху втратити дрон. Але весь цей прогрес може зупинити одна банальна перешкода — некоректне підключення пульта. Зокрема, коли мова йде про RadioMaster TX12, який одночасно простий у використанні, але має низку нюансів у роботі з комп’ютерами та симуляторами.

Якщо підключити його "як є" — може не визначатись у системі, з’являються затримки, осі не відповідають очікуванням, а іноді взагалі відбувається повний розрив з’єднання. То в чому справа? І як зробити так, аби TX12 працював із симулятором чітко, стабільно й без головного болю?

Вибір версії пульта: важлива відправна точка

На ринку є кілька версій TX12 — найпопулярніші це Mark I та Mark II, кожна з яких може мати різні прошивки: EdgeTX або OpenTX. Якщо ти використовуєш Mark II з EdgeTX — це чудова база, бо ця система краще оптимізована для нових форматів з’єднання, включно з HID (Human Interface Device), який імітує звичайний геймпад. Але навіть якщо у тебе стара модель, ти можеш оновити прошивку — і це вже вирішує половину проблем.

Утім, тут важливо врахувати одну річ: не всі прошивки однаково дружні до емуляції джойстика. Іноді при з’єднанні через USB пульт подається комп’ютеру не як ігровий пристрій, а як серійний порт, або взагалі не розпізнається. Тому перше, що варто перевірити — це актуальність прошивки, а вже потім — підключення.

Як система бачить TX12: справа в режимі USB

Мало хто звертає увагу на те, що TX12 під час підключення до комп’ютера може працювати в різних режимах. Коли ти вставляєш USB-кабель, пульт запитує: чи підключитись у режимі накопичувача (USB Storage), чи в режимі симулятора (Joystick / HID).

І тут головне — не натиснути помилково щось інше. Обирати потрібно саме симулятор. Це такий простий крок, який рятує від багатьох годин безглуздого пошуку драйверів чи оновлень. Якщо ти натискаєш не ту кнопку — TX12 або взагалі не з’явиться у системі, або з’явиться не в тому вигляді, що потрібно.

У Windows він має відобразитись як стандартний геймпад. Можна перевірити — натисни Win+R, введи joy.cpl, і подивись, чи є пристрій у списку. Якщо є — пів справи зроблено. Але далі постає інше запитання: чому в симуляторі осі поводяться дивно?

Калібрування: та сама "невидима" проблема

Однією з найпоширеніших помилок є запуск симулятора без попереднього калібрування пульта. TX12 у режимі джойстика передає комп’ютеру значення від стиків та переключателів, але не всі симулятори коректно інтерпретують ці сигнали без чіткого калібрування.

У деяких випадках осі можуть бути перевернуті, або мати "мертві зони", яких немає насправді. Через це літак у симуляторі хилиться ліворуч ще до зльоту, або взагалі не реагує на газ.

Щоб цього уникнути, перед першим запуском обов’язково відкрий налаштування джойстика у системі або в меню симулятора — і пройди всі етапи калібрування: від центрування стиків до повного ходу. Ця процедура займає менше хвилини, але критично впливає на результат.

Пастки USB-кабелів і портів

Іноді здається, що пульт несправний або комп’ютер не бачить його, хоча насправді проблема банальна — кабель. TX12 вимагає якісний USB-C кабель, який передає не лише заряд, але й дані. Дивно, але багато кабелів від смартфонів не підтримують повноцінну передачу даних, особливо якщо вони були в комплекті з блоком живлення.

Ще один підступний момент — порти USB на передній панелі комп’ютера. Вони часто мають знижену напругу або проблеми із живленням, через що TX12 просто не отримує достатньо струму для стабільної роботи. Якщо виникають переривання сигналу, краще підключити пульт безпосередньо до задньої панелі, або через якісний USB-хаб із живленням.

Взаємодія з симуляторами: що може піти не так?

Найпопулярніші симулятори — Liftoff, Velocidrone, DRL — зазвичай добре працюють із TX12. Але навіть там іноді трапляються глюки. Наприклад, у Liftoff деякі канали автоматично зсуваються на одне значення — це вирішується перепризначенням осей вручну. У Velocidrone можуть зникати перемикачі — і це вже питання до мапінгу каналів.

І ось тут починається тонка робота. Важливо розуміти, що не всі перемикачі пульта "бачаться" симулятором автоматично. Наприклад, деякі із них працюють лише у фізичній моделі пульта, але не мають відображення в режимі джойстика. Тому перед налаштуванням у симуляторі варто переконатись, які саме канали передаються — це можна перевірити через вкладку Inputs у самій системі.

Також є питання до сумісності з Mac або Linux — на цих системах TX12 може підключатись не як стандартний геймпад, а з частковим функціоналом. У такому разі доведеться використовувати додаткові утиліти типу Joystick Mapper або AntiMicro, щоб вручну призначити функції кожній осі чи кнопці.