У 38 років лишилася вдовою з трьома дітьми: історія волинянки, яка через війну втратила чоловіка і сина-льотчика

45-річна Олена Левчук з села Поворськ Ковельського району — вдова учасника АТО і мама загиблого військовослужбовця. Її чоловік Олександр, військовий, помер 2017 року, а син Владислав, військовий льотчик-штурман, загинув 11 грудня 2022 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Жінка, яка втратила з 2014 року на війні чоловіка і сина, розповіла Суспільному, як пережила смерть рідних та де знаходить у собі сили жити далі.

«Я знаю, що таке втрачати і що таке насправді війна. До цього ніколи не можна бути готовою. 6 років тому не стало мого чоловіка, військового, офіцера. Він був в АТО, але після того, як повернувся звідти, помер. Я лишилася в 38 років вдовою з трьома дітьми», — пригадує Олена Левчук.

Старший син Владислав, каже, з дитинства мріяв стати льотчиком. Після закінчення Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні навчався у Харківському національному університеті Повітряних сил імені Івана Кожедуба.

У 38 років лишилася вдовою з трьома дітьми: історія волинянки, яка через війну втратила чоловіка і сина-льотчика

«Я розумію, що моя дитина обрала дуже складну спеціальність. Це була його мрія —літати. І зараз моя дитина в небі, хоча я завжди чомусь думала після смерті чоловіка, що він прикриє нас. Але чомусь це не спрацювало», — говорить волинянка.

Після закінчення університету Владислав поїхав служити в Новокалинівську бригаду армійської авіації, що на Львівщині. А за 2 місяці, каже жінка, почалася повномасштабна війна.

«І ці діти з перших місяців почали літати в пекло. Це була бойова частина, яка брала участь евакуації поранених з Маріуполя. Це було страшно. Бо ми всі розуміли, чим може це закінчитися. Я молилася день і ніч», — каже мама Олена Левчук.

Загинув син Владислав Левчук 11 грудня 2022 року під час бойового завдання у місті Костянтинівка Донецької області. Разом з ним, додає, у вертольоті перебувало ще двоє членів екіпажу.

«Це була сьома ротація. Вони летіли на вертольоті, і десь зненацька з’явився той МІГ, який випустив ракету і це була миттєва смерть. Їх загинуло троє – Максим Федоров, Віталій Маркевич і мій Влад», — пригадує мама військового льотчика-штурмана.

У липні 2022 року, за п'ять місяців до трагічної загибелі, 23-річний Владислав встиг одружитися. Дружиною стала Анастасія, з якою він зустрічався 6 років.

Після загибелі Владислав Левчук нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, посмертно отримав звання капітана. Вулицю Привокзальну в селі Поворськ Ковельського району, де народився військовий льотчик, перейменували на вулицю імені Владислава Левчука.

«Мій син загинув, як справжній герой. Я не хотіла, щоб мій син був Героєм. Я хотіла, щоб він був сином, хорошим чоловіком і в майбутньому батьком. Мріється просто вижити та не зламатися», — говорить вдова учасника АТО і мама загиблого льотчика.

Олена Левчук розповідає: після втрати на війні чоловіка і сина її підтримують сім’я, волонтерський рух «Меценати для солдата» на чолі з Русланом Теліпським та родина льотчиків. Жінка зізнається, що найбільше хоче бачити щасливими своїх дітей та Україну.