У Горохові відкрили меморіальну дошку поліцейському Юрію Кривошапці, який загинув на війні

У Горохові відкрили меморіальну дошку поліцейському-добровольцю Юрію Кривошапці, який загинув 28 червня 2025 року, виконуючи бойове завдання на Донеччині. Пам'ятний знак встановили на фасаді Відділення поліції №2, де він багато років проходив службу. На церемонію зібралися рідні Героя, побратими, колеги, представники поліції, влади та громади, аби вшанувати його подвиг і світлу пам'ять.

Право відкрити меморіальну дошку надали дружині та дітям загиблого Героя, інформує Відділ комунікації поліції Волинської області.

Навіки 38: на Волині відкрили меморіальну дошку поліцейському-добровольцю Юрію Кривошапці

У заході взяли участь рідні поліцейського – дружина, діти, батьки, сестра, родичі, заступник начальника ГУНП у Волинській області Віталій Ковальчук, бійці стрілецького батальйону, колеги, представники місцевої влади та громадськості.

Юрій Кривошапка народився у селі Шклинь на Горохівщині. В органах внутрішніх справ служив із 2008 року, а з 2015-го працював на різних посадах у підрозділах поліції Горохова. У червні 2024 року добровільно приєднався до стрілецького батальйону поліції Волині. 28 червня 2025 року загинув під час виконання бойового завдання. Йому назавжди залишиться 38 років.

«Юрій до останнього подиху залишався вірним Присязі, мужньо захищаючи Україну, свою родину та кожного з нас. Він був відданим поліцейським, надійним побратимом і справжнім воїном. Сьогодні, відкриваючи меморіальну дошку, ми віддаємо шану його подвигу та увічнюємо пам’ять про людину, яка віддала найдорожче - власне життя - за свободу і майбутнє своєї держави. Його ім’я назавжди залишиться в історії волинської поліції і в пам’яті поколінь. Нехай ця дошка стане нагадуванням кожному про ціну миру, свободи та незалежності України», – зазначив Віталій Ковальчук.

Боєць стрілецького батальйону Волині, побратим загиблого Олександр Кот розповів, що звістка про загибель Юрія стала для нього великим потрясінням. Близько півтора місяця вони разом перебували на позиціях, підтримували один одного та багато спілкувалися. За словами Олександра, Юрій часто говорив про свою родину та мріяв якнайшвидше повернутися додому.

«У найважчі моменти нас підтримували думки про рідних. Юрій щодня згадував дружину й дітей, дуже за ними сумував. Пам’ятаю, як він хотів вийти з позицій до Дня народження свого сина Лук’яна. На жаль, цього не сталося. Для мене його загибель стала великою втратою, а його вчинок - прикладом справжньої мужності та самопожертви», - поділився поліцейський-доброволець.