«Будинок офіцерів нагадуватиме центр науки у Варшаві»: у Луцьку відродять пам'ятку архітектури

Пресконференція відбулася у приміщенні Будинку офіцерів, тож представники ЗМІ пересвідчилися – будівля справді потребує масштабної реконструкції та перебуває у занедбаному стані. 

За словами ректорки ЛНТУ, у відреставрованому Будинку офіцерів планують відкрити Музей науки. Ідею створення музею їй запропонувала керівниця Малої академії наук ще 4 роки тому, як тільки Ірина Вахович розпочала працювати на посаді ректорки.

«На той момент я вже 2 місяці була ректоркою університету, і, насправді, в мене було розуміння, що ми робимо з головним корпусом, що робимо з іншими корпусами. А от з Будинком офіцерів – потрібна була дуже серйозна ідея. І саме її озвучила Тетяна Вадимівна. Це було у лютому 2021 року», - розповіла вона.

Як акцентувала Ірина Вахович, Музей науки – це не музей прасок, не музей комп'ютерів. Це абсолютно інтерактивний простір, де дітям прививають любов до науки. Це різні лабораторії, дослідження на практиці. Проєкт реконструкції Будинку офіцерів та створенню Музею науки було подано в профільне міністерство ще наприкінці 2021 року.

«Ми відстоювали даний проєкт на всіх рівнях. Завершений етап мав бути у лютому 22-го року… І вже мало бути прийняте рішення через те, що Міністерство освіти лише наш один проєкт і подавало як пріоритетний.

Але розпочалася війна, і зрозуміло, що цей проєкт, як державний проєкт, вже не міг реалізуватись», - поділилася ректорка .

Університет вирішив розробити проєктно-кошторисну документацію на даний об'єкт, адже ця процедура тривала в часі. Чимало часу забрало й отримання різноманітних дозволів та погоджень, адже Будинок офіцерів –пам’ятка архітектури. 

«Є одне правило: якщо не робити перший крок, другий крок ніхто не зможе зробити, бо перший не зроблений. Тож і в таких умовах потрібно робити все можливе задля реалізації амбітних планів», - сказала Ірина Вахович.

Проєктно-кошторисну документацію на реставрацію Будинку офіцерів розробляло ТОВ «Волиньпрестижпроект».

«У 2022 році ми виграли тендер на розробку проєкту. Із жовтня 2022 року до листопада 2023 року ми працювали над цим. Усе почалося з науково-дослідної роботи, щоб відтворити автентичність цього об'єкта, а саме – Земельного банку, який спроєктував архітектор Мар’ян Лялевич. Відповідно, витримували кольорову гаму, всі інші речі.

До наукових робіт залучали архітекторів з Луцька та Рівного. Проєкт пройшов державну експертизу. Оскільки об’єкт мають реставрувати протягом трьох років, у проєкт закладено інфляційні ризики. До того ж, оскільки це реставрація, то матеріали, які будуть використовувати, мають зовсім іншу вартість, ніж те, що ми бачимо на ринку. Ми враховували ті матеріали, які найкраще підходитимуть для цього об'єкта. Дуже багато робіт будуть пов'язані з тим, щоб, наприклад, зберегти фундаменти», – сказав керівник ТОВ «Волиньпрестижпроект» Олег Кичма.

Згодом університет оголосив тендер, на нього зголосилося лише одне підприємство, до того ж фірма запропонувала виконати усі роботи на пів мільйона гривень дешевше зазначеної суми.

Підприємство має відповідну кількість працівників, а в теперішніх реаліях це надважливо. Має відповідні ліцензії та досвід роботи з подібними об’єктами. За умовами договору, реконструкцію мають завершити до 31 грудня 2027 року. Загальна вартість робіт – 127 867 933 гривні.

«Лише одна фірма зголосилася реставрувати цей об'єкт. Він достатньо складний. Це центр міста і тут невелика земельна ділянка. До того ж, є проблеми з працівниками, з будівельниками. ТОВ «Вельт Капітал» реалізувало кілька проєктів на Волині, зокрема каналізування Шацька.

У нашому випадку йдеться про пам'ятку архітектури. Ми розуміємо, скільки потрібно коштів і часу, щоб усе зробити. Однак наголошу, що в договорі вказана фіксована ціна, тобто вона не може змінюватися, не може збільшуватися. Водночас, якщо підрядник закупить якісь матеріали за нижчою ціною, ніж вказано в документах, то, зрозуміло, ці моменти будуть коригувати на зменшення суми.

Так, 128 мільйонів гривень – це дуже багато. Але хочу зауважити, що харчоблок в одній із волинських шкіл цього року було зроблено за 70 мільйонів гривень. Чи можна порівняти значимість цих проєктів?»

Також Ірина Вахович відповіла на одне з ключових питань – де візмуть гроші.

«Тепер найголовніше, де ж ті гроші брати? Все, що ми робимо в Луцькому національному технічному університеті, ви всі в нас були, буваєте і бачите ці трансформації. Вони відбулися протягом останніх чотирьох років. Три з них – це роки війни. І жоден із проєктів ми не розпочинали тоді, коли мали гроші.

Ми не мали гроші ні на що, але ми розпочинали…Ці трасформації, що є в університеті, нам дали сьогодні величезну масу студентів. Тому що до війни в нас було 4,5 тисячі студентів, сьогодні більше 11 тисяч студентів. 11 тисяч студентів, в тому числі платників... Тобто це наш фонд, на який ми теж розраховуємо…» - зазначила посадовиця.

Журналісти поставили запитання Ірині Вахович: на якій основі робилися розрахунки на будівельні матеріали? На це почули у відповідь, що усі ціни мають обґрунтування.

«Ми подали тендер, відповідно до розробленої проєктно-кошторисної документації – це 128 млн грн. На Prozorro був один заявник, який хоче це робити й запропонував на 500 тисяч меншу ціну. Нас, як замовників, це влаштовує. Нам головне, що ціна не буде збільшуватися. Нас влаштовує, що підрядник у цих складних умовах може це робити.

Цього року ми заклали на це всього 10 млн гривень. Це кошти університету. Зараз йде низка перемовин з міжнародними організаціями (щодо фінансування, - ред.). Відповідно до закону та усіх норм, немає жодного порушення. Якщо якісь матеріали будуть закуплені за нижчими цінами, ніж вказав підрядник, це все коригується. Тому хочу, щоб такими моментами не маніпулювали», – відповіла Ірина Вахович.

Юрисконсульт компанії-підрядника «Вельт Капітал» Назарій Жеребецький переконує, що в процесі робіт якісь матеріали чи обладнання можуть бути за нижчою ціною. Це може бути причиною, щоб здійснити коригування ціни у бік зменшення. Проєкт передбачений до 2027 року, тому компанія закладає у ціну й можливі ризики.

«Ми живемо у тривожний час, тому компанія закладає ризики», – констатував юрист.

Також представники ЗМІ поцікавилися, чи не краще віддати гроші на Збройні сили України.

Ірина Вахович пояснила, що Луцький національний технічний університет не має законних підстав, аби купувати і передавати для війська техніку за кошти, які отримує від Міністерства освіти. Оскільки ці гроші мають цільове призначення, їх, умовно, не можна скерувати на закупівлю дронів для армії – тільки на ті витрати, що стосуються освітніх послуг.

Ця пам’ятка архітектури занедбана вже понад 25 років. І з кожним наступним роком її стан погіршується. Тож першочергові роботи стосуватимуться укріплення фундаментів, а також проведення всіх комунікацій.

«Цей простір передусім працюватиме для дітей і заради дітей. Цей об'єкт є дуже перспективним. Він нагадуватиме, наприклад, центр науки «Коперник» у Варшаві», – підсумувала Ірина Вахович.

Читайте також:

• Ірина Вахович: «Луцький національний технічний університет - полюс росту Волині»
• У Луцькому НТУ розповіли, де братимуть гроші на реконструкцію Будинку офіцерів
• Відбулася урочиста посвята першокурсників у студенти Луцького НТУ