У Луцьку відбудеться кінопоказ української анімації 1980-90-х років
У четвер, 27 липня, у Луцьку MOT та Довженко центр влаштовують кінопоказ української анімації 1980-90-х років.
Про це повідомили організатори.
Серію кінопоказів в артпросторі MOT продовжує спільна подія з Довженко-Центром. У програмі «Дивне, химерне, фантастичне» — сім українських анімаційних стрічок, створених та намальованих режисерами студії «Київнаукфільм/Укранімафільм» у 1980-90-х роках.
Зверніть увагу, що ця подія лише для повнолітніх.
Ця добірка анімації кінця 80-х — початку 90-х, сформована Довженко-Центром, відображає короткотривалий порив свободи, коли радянські цензурні утиски впали, але студійна система ще остаточно не розвалилась.
«Екранізація Стівена Кінга, подорож в потойбічний світ, привіт Гоголю, історія химерного кохання картоплі й ножа та багато іншого. Все це — українська анімація, про яку ви могли не знати. Це фільми, які балансують на межі страшного та кумедного, абсурдного та гротескного», — розповідають в Довженко-Центрі.
Програма кінопоказу
«Савушкін, який не вірив у чудеса»
режисер Олена Барінова, 1983, 10 хвилин
Чиновник «Прохідно-розхідного відділу» Євген Савушкін повертається з відпустки своїм коштом й розповідає колегам дивну історію. Під час прогулянки лісом він зустрів жабу, яка попросила її поцілувати. Савушкін відмовляється, проте пізніше дуже жалкує про це.
Ця стрічка — рідкісний приклад пародії на такий популярний в добу «застою» жанр як виробнича драма. Робота поєднує в собі смішні та фантастичні сюжети зі стриманою карикатурною й монотонною графікою.
«Бій»
Михайло Тітов, 1986, 10 хвилин
«Бій» — це перша українська екранізація Стівена Кінґа. Анімація знята за мотивами книги оповідання «Поле бою».
Джон Реншо — колишній військовий, а нині кілер. Після вбивства директора фабрики іграшок, він отримує посилку з іграшковим набором солдатиків та бойової техніки. Але раптово всі вони оживають та влаштовують справжню війну проти Реншо, якому не лишається нічого крім як вступити з ними бій.
Для створення фільму використовували метод тотальної анімації, коли рухаються не лише персонажі, але й фон. Завдяки цьому автором вдалося створити зображення, що візуально відсилає до американських кінобойовиків.
«Страшна помста»
Михайло Тітов, 1988, 19 хвилин
Екранізація однойменної повісті Миколи Гоголя, створена Михайлом Тітовим — одним з головних майстрів української химерної анімації.
Козака Івана за відвагу відзначили дуже високою нагородою, але сподобалось це далеко не всім. Серед останніх був його брат Петро, який не лише забрав в Івана гроші, а й допоміг йому провалився у прірву. Петро не зауважив лише одного — за вчинене зло доведеться нести відповідальність перед нащадками.
«Любов та смерть картоплі звичайної»
Наталя Марченкова, 1990, 9 хвилин
Історія життя звичайної картоплини, яка народилася на одному з полів, а потім була перевезена в місто. Опинившись у квартирі, разом зі своїми товаришками, вона спостерігає за життям місцевих, а одного разу взагалі закохується в ніж.
В Довженко-Центрі розповіли, що ідея мультфільму прийшла до Наталі Марченкової та Наталі Гузєєвої на кухні в той момент, коли Марченкова готувала картоплю. Музику до мультфільму-мюзиклу написав український композитор Володимир Бистряков, а чоловічі партії виконав Павло Зібров.
«Страсті-мордасті»
Володимир Гончаров, Вадим Тюряєв, Олександр Бубнов та Валерій Конопльов, 1990. 10 хвилин
Горор-альманах, що складається з трьох коротких історій. Перша — про шматок м’яса, за яким по кухні ганяються руки, бажаючи зробити з нього фарш. Друга —про гостя з невідомих світів, який вночі опинився на Землі. Третя — про Колобка, який намагається поглинути на своєму шляху зголоднілих тварин.
Поєднуючи різні техніки та стилі режисери Володимир Гончаров, Вадим Тюряєв, Олександр Бубнов та Валерій Конопльов створили серію експериментальних робіт, які поєднують в собі чисельні химерні образи, незвичних для класичної українській анімації.
«День народження Юлі»
Наталя Марченкова, 1995, 14 хвилин
Фантастична казка розповідає про перше кохання, ревнощі та смерть.
Стрічка розповідає про дівчину Юлю, яка шукає свою втрачену душу. Її наречений трагічно загинув, а через певний час дівчина вирішила знову вийти заміж. Проте, мертвий наречений повернувся по душу Юлії — щоб врятувати її, дівчині довелося вирушити у потойбічний світ.
«Синя шапочка»
Наталя Чернишова, 1998, 10 хвилин
На холодному Північному морі шторм — це не найкращий час для місцевого рибалки. Він йде у ліс, щоб зрубати дерево для кіля, а опиняється спочатку в винному підвалі священника, а потім — на священному вогнищі інквізиції. Всі ці дива були б не можливі без синьої шапочки.
Анімаційна робота Наталі Чернишової натхнена романтичним духом шотландських казок, проте з елементами постмодерністського гумору, притаманного українській анімації 1990-х.
Усі кошти із продажу квитків на показ ідуть у фонд МОТ, мета якого — відновлення культурних інституцій, пошкоджених внаслідок російської агресії.
Кількість місць обмежена.
Квитки можна придбати за посиланням.
Читайте також:
- Адвокат з Луцька звернувся до Держаудитслужби: в Україні планують витратити майже 14 мільйонів на новорічні серіали
- Чому лучанам потрібно відвідати МОТ? 7 причин
Будь в курсі усіх новин
