«У мене багато надійних побратимів»: луцький актор та екскурсовод розповів про службу на передовій

Про улюблену роботу та свій військовий досвід він розповів на «Армія FМ», – пишуть Волинські новини.

«Луцьк – місто, яке я знаю і про яке хочеться розповідати. Так склалося життя, що на той час я був актором театру. Окрім того, люблю історію, люблю місто, люблю про нього розповідати. Знайомий запропонував поєднати ці мої вміння. Я був не просто екскурсоводом, а проводив театралізовані екскурсії в цивільному житті. В образі привида, зі смолоскипами я гуляв Луцьком і розповідав про всякі цікавинки. Екскурсії були переважно про легенди міста», – пригадав Дмитро.

Він рекомендував усім відвідати в Луцьку Старе місто, зокрема замок Любарта, найстарішу підземну церкву міста, Художній музей, історичні підземелля, будинок скульптора Миколи Голованя.

За словами Дмитра, під час відпустки він хотів би завітати до місця сили, яким для нього є саме будинок Миколи Голованя.

«Я завжди спостерігаю, навіть будучи у війську, за діяльністю театрів у Луцьку, зокрема театру «Гармидер», про який знають не тільки в Луцьку, а й навіть за межами України. Тому якщо буде їхня вистава, я на неї піду. І просто хотів би прогулятися пішохідною вулицею Лесі Українки, попити доброї кави, поспостерігати за цим розміреним спокійним життям. Обов’язково це зроблю», – поділився він планами.

Обговорюючи службу у війську, Дмитро акцентував, що йому досить поталанило і з підрозділом, і з бригадою.

«Разом служу з медійними побратимами. Тут багато вмотивованих людей, які пішли до війська ще в перші дні повномасштабного вторгнення. Я безпосередньо працюю з особовим складом, займаюся підтримкою особового складу, тобто працюю з людьми. А оскільки в мене багато надійних побратимів, це полегшує роботу», – сказав армієць.

Як додав, Донецький напрямок, на якому він зараз перебуває, дуже активний.

«Ворог намагається рухатися, але ми, українські військовослужбовці, цього йому не даємо робити. Хай як складно, ми все одно стримуємо ворога різними силами і ламаємо його плани», – зазначив він.

Пригадав, що в цивільному житті йому нечасто доводилося тримати зброю в руках.

«Для мене це було нове, тому довелося все швидко опановувати. Я починав із полігону, де вчився. Завдяки інструкторам це вдалося, однак не надто швидко. Тобто той, хто переживає, що він щось не вміє, не має потрібних навиків, – повірте, якщо є бажання, тоді можна всього навчитися. Тим паче, є побратими, які завжди можуть підказати й довчити. Але якщо є можливість, поки ви ще не у війську, то ходіть на різні тренування. Це однозначно буде корисно», – наголосив Дмитро.

Насамкінець він подякував побратимам за надійне плече, а волонтерам – за підтримку.

Читайте також:

• Ніхто не був готовий до війни: рятувальники пригадали перший обстріл Луцького аеродрому
• Не мав бойового досвіду, але з перший днів воює: історія працівника сервісного центру Волині
• «Дев’ять осколків ношу в собі»: історія бійця з Волині, який пів року був прикутий до ліжка