Навіки 35: на Волині попрощалися з Героєм Романом Никончуком

Про це повідомили у Підгайцівській громаді.

Його молоде життя, яке обірвалося у 35 років, стало черговим болючим нагадуванням про жорстокість цієї війни.

Роман, 1990 року народження, загинув 3 червня 2025 року під час тренування в районі зосередження міста Краматорськ.

Чин похорону відбувся у Свято-Михайлівському храмі, де зібралися рідні, друзі, побратими та мешканці громади, щоб віддати останню шану Герою. Піша хода, сповнена болю і скорботи, у супроводі військового оркестру востаннє пройшла рідними вулицями Романа — від церкви до рідного дому, повз рідну школу, і далі на місцеве кладовище в селі Підгайці.

Дороги були встелені квітами, а над головами майоріли жовто-блакитні стяги — символ незламності та єдності нашої нації. Романа Никончука поховали з усіма військовими почестями.

Над його могилою побратим з полку «Азов» виголосив зворушливі слова:

«Сьогодні маємо за честь проводжати нашого побратима в останню путь. Він почав свій шлях воїна в іншому підрозділі, згодом долучився до «Азову», пліч-о-пліч до тих воїнів, які є мечем і щитом української нації. Він без вагань доєднався до цих могутніх та сміливих хлопців та дівчат, знаючи, що легко не буде, що наш підрозділ є передовим. Це доказ його мужності, його сили. Роман розумів, що це його обов'язок, його подвиг.

Він прийняв свідоме рішення і цим продовжив традицію українського лицарства. І ви, громадо, пам'ятайте вашого друга, захисника, члена вашої громади. Він віддав своє життя за Україну».

Зі слів близьких, Роман був надзвичайно хорошою людиною. Він успішно закінчив місцеву школу, здобув вищу освіту в Волинському інституті економіки та менеджменту за фахом управлінця. Довгий час працював на виробництві ТОВ «Модерн Експо». Його пам'ятають як дружелюбного, доброго чоловіка.

Редакція ВСН висловлює співчуття родині захисника. Вічна шана і слава Герою!