Назавжди молоді: на Волині провели в останню путь Героїв Валерія Сілаєва та Олександра Семенюка

Чин похорону відбувся у четвер, 8 січня. Про це повідомляє Володимирська міська рада.

31-річний Олександр Семенюк зустрів свій останній бій 4 січня 2026 року на Куп’янському напрямку. Він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі, боронячи нашу свободу. Його смерть – це болюча рана для родини: без люблячого батька залишилося двоє синів, одному з яких виповнилося лише кілька місяців. Овдовіла дружина та матір, яка приїхала з Рівненщини, звідки родом був Олександр, втратили свою надійну опору в житті. Чоловік віддав найцінніше – своє життя, аби його діти могли жити у вільній Україні.

Разом із небесним воїном Олександром громада проводила в останню земну дорогу і 32-річного Валерія Сілаєва. Доля Захисника була сповнена випробовуваннями: він був сиротою, і єдиними найріднішими людьми для нього були дві сестри. Майже рік, із січня минулого року, серця сестер боліли від невідомості, поки брат вважався зниклим безвісти. І ось нарешті, він повернувся додому, але, на жаль, «На щиті». Валерій до останнього залишався вірним Україні, виконуючи свій священний обов’язок із захисту держави.

Попрощатися із двома мужніми Захисниками та підтримати рідних у важку хвилину до Храму святих Віри, Надії, Любові та їх матері Софії прийшли близькі, знайомі, побратими, друзі, колеги, знайомі та усі хто їх знав, любив і поважав.

Після відспівування воїнів у церкві, похоронний кортеж зробив зупинку біля будинку, де проживав Олександр Семенюк, та вирушив на Федорівське кладовища. Там, поруч зі своїми побратимами, які так само були вірними Україні до останнього подиху, військовослужбовці, які відтепер заступили на службу до Небесного легіону, віднайшли вічний спочинок.

Редакція ВСН висловлює співчуття родинам захисників. Вічна шана і слава Героям!