«Важко, бо це не фільм, а реальне життя»: історія артилериста, який лікується у Луцьку

Боєць розповів про роль артилерії у бою та як війна змінила його уявлення про професію, - пише Суспільне.

Сергій служить у реактивній батареї 81-ї окремої аеромобільної бригади заступником командира батареї з техніки та озброєння. Розповідає, що дуже пишається своїм підрозділом.

 «Наша задача – приїхали і по-бистрому розвернулися, привели техніку свою до бою, нанесли вогневе ураження і поїхали. Щоб далі піхоті було легше подавляти ворога», – говорить військовий.

На початку 2022 року Сергій закінчив школу сержантів за стандартами НАТО. навчання тривало місяць. Каже, що українських військовослужбовців навчали в стислі строки, адже військові НАТО опановують цю ж програму за чотири місяці.

«Це цікаво, розвідку ведеш, тебе навчають іноземні інструктори, контролюють все, стежать за тобою, тести, тебе навчають, начитують. Щотижня здаєш екзамени і якщо не проходиш на якомусь із цих тижні, тебе відправляють в твою військову частину», – каже боєць.

Нині, на лікарняному ліжку, куди потрапив через контузію, у Сергія є час на роздуми. Каже: до повномасштабної війни бійці були готові, однак реальність від уявлень дуже відрізняється: «Готуватися – це одне, а коли це відбувається в реальності, це зовсім інше. Важко насправді. Але нічого, ми впорались, все нормально. Це ж не фільм якийсь знімають, а реальне життя. Хтось гине, отримує травми – це страшно насправді».

Найважче, говорить Сергій, було в перші тижні, коли ситуація була вкрай невизначеною. Попри усі труднощі, ворога на своїх рубежах зупинили.

 Військовий говорить: усі думки нині займає якнайшвидше повернення до побратимів. На лікарняному ліжку він підтримує фізичну форму та готується за місяць повернутися в стрій.