Вчителька з Волині перетворює сміття та відходи у дрони для ЗСУ

Нову історію про незламних та невтомних волонтерок розповідає «Волинська служба новин»

До цього, жінка активно виробляла сухі борщі для військових та, навіть,  консервувала до 500 кілограмів помідорів, щоб потім відправити їх на передову.

З липня 2023 року благодійний фонд "Овес" проводить всеукраїнську акцію зі збору пластикових кришечок, які здають на перероблення, а за вторговані гроші купують дрони для військових. 

За час акції вдалося назбирати та здати на перероблення понад 170 тонн кришечок та закупити 148 дронів для різних військових частин. Усі садочки та школи міста Луцька активно збирають та відправляють до Києва кришечки самостійно. Постійно також долучається компанія «Криниця Любарта», яка відправляє кришечки з кеглів пляшок з води.

На перероблення приймають кришечки з-під солодкої, газованої води, соків, кефірів, йогуртів та молока.

Ви вже другий рік на Волині активно збираєте кришечки? Як сьогодні проходить ваш збір?

«У всіх школах  Луцька йде збір. Багато людей знають, що  в кожен садочок чи школу можна це принести, але тільки харчові кришечки з маркуванням 02. А ще - до гіпермаркету «Нова лінія».  От просто  маємо таких ентузіастів, в кожній школі вони є. Найбільше в місті  Луцьку я захоплююся ліцеєм №4, який так гарно організовує ті збори. Вони організували агітбригади екологічні, оголошують акцію, кожен  учень вдома  собі, в торбинці збирає ці кришечки.  А тоді несуть все в школу і три дні збирають, потім підраховують  результати. У них є переможець класу, переможець між класами, переможець школи. Зробили з цього всього процесу ціле дійство. Цей навчальний заклад побив рекорд в місті Луцьку.  Це вони 75 мішків назбирали. І минулого року, і цього теж.  Тобто, є такі навчальні заклади, що я ними захоплююся.  До речі, школярі 6-7 класів  тим займаються. Вчителі  про все це розповідають і діти розуміють важливість своєї роботи.

Також не відстають від них 18-та, 26-та, 21-та, 17-та школи, які також постійно збирають кришечки. Всі зацікавлені люди та діти адресу знають, бо ці дані не можна оприлюднити відкрито. Через ворожі прильоти ми не публікуємо адреси поштових відділень. Ми всю інформацію в месенджер, чи вайбер пишемо, говоримо, куди відсилати»,- пояснює вона.

Чи є якісь труднощі, з якими ви стикаєтеся під час збору?

«Я мала надію два роки тому, думала, що аби головне місце зробити й поставити  там контейнери для збору.  А  далі, можливо, хтось  молодший продовжуватиме  це робити. Та ніхто ж не хоче тими корками займатися. А мене останнім часом трохи здоров’я підводить.

Тому я телефоном ситуацію координую, от, хтось десь дзвонить, то я пояснюю, розповідаю, що і як в нас влаштовано. Дуже нас виручав Дмитро Чуркін, він в Києві завантажував фури, він за всім стояв, але його  восени мобілізували. І зараз сама Тетяна Руденко, жінка, мусить забирати з пошти  ці всі скарби, як ми на них кажемо, корочки, і це вантажити у великі фури. Тому наразі ми дуже потребуємо чоловічої допомоги. Може хтось десь згодиться під'їхати, аби щось перенести. Я вже й так всіх своїх родичів залучила,  тепер всіх знайомих залучаю. Буває, по дорозі їдемо в Луцьк, заскочили в «Нову лінію», почистили всю нашу ту бочку велику.

А тут, на місці, у Веселому школярів прошу допомоги, бо спочатку сама  з сім'єю перебирала, перевіряла отримані кришечки.  Але, коли вже їх там по 10 мішків відразу пішло, то просто фізично сили не вистачає, тому наші діти трошки допомагають. Деякі люди  чомусь кидають оці залізні кліпси, які не потрібні. Десь почули, збирають оці кліпси, а вони тільки шкодять зборові. В процесі вони потраплять і зіпсують спеціального ножа, який переробляє цей пластик. Буває, що й навіть батарейки кидають. Тому мусово оці всі кришки, що люди кинуть, передивитись»,- розповідає жінка.

Розкажіть про волонтерський проєкт «Овес» більше...

«Це - організація «Овес», вона львівська. З 2014 року її волонтери збирали пластик на виготовлення протезів. Але, після початку повномасштабного вторгнення, виготовлення і забезпечення протезами взяла на себе держава.  Тому волонтери вирішили збирати пластик на дрони для ЗСУ. Кришечки з харчового пластику йдуть на перероблення, а кошти, вилучені з перероблення, йдуть на дрони.  А Тетяна Руденко та інші мої колеги ведуть детальну звітність, публікують результати збору, аби кожен міг переконатися, що все це проходить прозоро та чесно. Мусить бути звіт, мусить бути передача дрона на військову частину

Знаєте, що цей збір корків, навіть, якщо буде мир, продовжиться.  Бо навіть із настанням миру будемо все одно дрони купувати для розмінування. Щоб зберегти більше життів. Дуже багато будівель заміновано. Так що це  дуже потрібна сьогодні робота така»,- розповідає волонтерка.

Скільки за цей час ви зібрали кришечок та придбали дронів для ЗСУ? Цікаво, скільки таких кришечок потрібно зібрати, щоб купити один дрон?

 «148 дронів ми отримали із зібраного пластику. І, вже здається, нещодавно отримали кільки нових дронів.  А зібрали 200 вагонів того сміття. Ви уявляєте, скільки кришечок вже не валяється на наших вулицях, а пішло куди  потрібно.

На один дрон  потрібно умовно 1600 кілограмів пластикових кришечок. Так, трошки багато. Але, як подумати, що сміття має валятись, то вже зовсім мало»-, зауважує пані Оксана. 

Я знаю, що ви волонтерите з початку повномасштабного вторгнення? Чим ще, окрім збору кришечок, допомагали нашим захисникам?

«Два з половиною роки сушила овочі на сухі борщі.  А зараз в мене права рука травмована, не можу я цього всього робити. Помідорів закручую по 500 кілограмів. Але зараз рукою я кружки не можу тримати. Хто їх буде замість мене крутити?»,- запитує волинянка.

Скажіть, пані Оксано, наприклад, я хочу долучитися до збору кришечок. Що мені для цього потрібно? Це я збираю у себе вдома цей пластик і потім шукаю пункт, куди б його відвести? Як у вас організована робота?

«Так, я вже думаю, може такий алгоритм створити, як долучитися всім охочим до збору кришечок. Найперше, почати збирати кришечки, промивати, складати в торбинку.  Друге, поставити в себе в під'їзді ОСББ ящичка, долучити  до процесу сусідів і назбирати корків більше. І буде у вас мішок за тиждень. Від 30 кілограмів просимо зібрати. Це, виходить, три мішечки з-під цукру. Вартість відправлення безплатне. Багатенько, але ж можна згуртуватися. Долучити навчальні заклади до цієї роботи, магазин на вашій території, або ще  когось.

А далі зв'язуєтесь зі мною або з Тетяною Руденко через соцмережі. І ми там вже даємо адресу та відділення, куди відсилати зібране. В Україні є всього два пункти перероблення. Весь захід України шле  такий вантаж на Київ, а вже кому ближче, то  висилають у Дніпро. І от і все, ми зазначаємо номер поштового відділення, куди кришечки йдуть. І там вже Тетяна Руденко відвозить їх, безпосередньо, на пункт перероблення, який ми в секреті  тримаємо, з міркувань безпеки.   

Але, якщо у вас немає часу, щоб залучити друзів, колег, сусідів, то можна в «Нову лінію»  відвезти, там бочка наша стоїть. Це інформація для пересічного громадянина, в якого ніхто поблизу  не вчиться.

Ніхто не знає, коли закінчиться війна, а хлопцям потрібна допомога вже зараз. Тому дуже легко стати членом нашого збору.  Я наголошую, що в нас екологічне питання підіймається, і - виховне. Ми ж мусимо виростити таке покоління, щоб кожну смітинку в руки взяло з нашої землі й дитина знала, куди далі  її викинути. Не отак, кинути все в смітник і, ось там вивезти, під Луцьком викинути. Потрібно вчити  наших дітей сортувати сміття.

 Я кажу, як з села в транспорті їду  і я бачу оці пластикові  пляшки, на кожній пляшці  - кришечка, то в мене серце болить. Як же її  не відкрутити?  До речі, за кордоном, в Польщі теж збирають  такі кришечки, і їх також  пускають на переплавку, але там конкретно йде зібране для потреб польської медицини, оця вся пластмаса»,- розповідає жінка.

Як ви мотивуєте людей долучатися до вашої ініціативи? Що вам дає сили та натхнення продовжувати працювати?

«Часом на  своїй сторінці мусиш якусь дурничку викинути, як кожен волонтер. Бо як кота сфотографують, то хоч лайки підуть.

Мене дуже тішить молоде покоління. От в садочок йде дитина з дому, жменьку несе тих корочків, три-чотири. І кине кришечки  у такі великі  пляшки, ми їх спеціально для збору виготовили. Емблеми наші приліпили. От йдуть дітки, несуть корочки. Вони знають, що з них  буде дрон. А ще радують активні люди, наприклад, Павло Герасимюк з села Городище-2. А куди здаватися?  У мене - один племінник в полоні з 30 жовтня, а другий служить в ЗСУ з другого дня війни. Тому продовжуємо робить нашу малу, але корисну справу»,- завершує свою розповідь моя співрозмовниця.

Дорогі друзі, читачі! Якщо ви раптом вирішили долучитися до цієї важливої суспільної та екологічної місії. Або раптом хтось може долучитися  та фізично допомогти волонтерам - пишіть про це координаторці збору на Волині Оксані Янчук та очільниці фонду «Овес» Тетяні Руденко. Усі вони активно відповідають на повідомлення.  Разом українці непереможні!

ІА «Волинська служба новин»     далі збирає  історії про волонтерів, людей, які на четвертому році повномасштабного вторгнення РФ в Україну  не втомлюються, не зупиняються, а продовжують, як можуть, як вміють підтримувати українських захисників на фронті.

Фото з архіву та соціальних мереж Оксани Янчук