Вчителька з Волині понад 50 років присвятила українській мові та вихованню учнів

Вона виховала не одне покоління учнів, віддано працюючи над тим, щоб знання й традиції передавалися далі, пише газета «Слово правди».

Галина Степанівна розповідає, що у її сім’ї не було вчителів. Вона, її рідний і двоюрідні брати стали першим поколінням у родині, представники якої здобули вищу освіту.

«Я зростала в часи, коли дітей масово віддавали у російські школи, а російська мова активно насаджувалася на офіційному рівні. Вона використовувалася у документах, адміністративних установах і навчальних програмах… У моїй сім’ї не велося розмов, що Україна – це наше все, але розуміння цієї істини було вродженим і безсумнівним. Це визначало те, ким ми були і ким стали», – каже пані Галина.

У рідне слово її закохали талановиті вчительки Марфа Дитюк і Віра Дідун, які розпалили в учениці щире прагнення до глибокого вивчення української мови і культури свого народу й вплинули на формування її світогляду. Галина Степанівна пригадала участь у шкільному драматичному гуртку, коли з виставами вони не об’їздили, а обходили всі довколишні села, популяризуючи багатовікові народні традиції.

Закінчивши із золотою медаллю школу, Галина вступила у Луцький педінститут. Упродовж чотирьох років навчання старанна студентка була стипендіаткою Лесі Українки, брала активну участь у житті інституту, студентських конференціях, писала наукові роботи.

З 1974-го і до 2024 року Галина Шостак самовіддано працювала викладачкою української мови, залишаючись для своїх учнів не лише педагогинею, а й провідницею у світ рідного слова.

Першим її місцем роботи було місцеве тоді ще профтехучилище, де трудилася вісім років, згодом обіймала посаду заступниці директора з виховної роботи загальноосвітньої школи №4. Опісля чотири десятиліття працювала викладачкою Володимирського педагогічного фахового коледжу ім. А. Кримського.

«Українська мова – це моє життя. Це ключ до людської душі й національної ідентичності. Той, хто не любить рідної мови, не може називатися представником свого народу, адже саме мова є однією з перших і найважливіших ознак нації», – каже Галина Шостак.

50 років свого життя вона присвятила викладацькій діяльності, працюючи з повною віддачею й за покликом серця.

«Я завжди працювала по совісті. Маю хороших випускників – талановитих, розумних, успішних. Для вчителя велике щастя бачити, як його учні досягають вершин, а інколи й перевершують свого наставника. Я ними щиро горджуся і вдячна кожному, хто пам’ятає про мене», – з теплотою говорить педагогиня.

Читайте також:

• У ліцеї на Волині призначили нову директорку
• Поєднала науку та духовність: волинянка підкорює соцмережі
• Захоплення переросло у власну справу: вчителька з Волині створює букети із зефіру