Вдома чекали троє синів: доброволець з Волині загинув унаслідок ворожого артилерійського обстрілу

Про нього розповіли на платформі «Меморіал».

Олександр Федорович народився в селі Ветли Волинської області. Після закінчення місцевої школи у 2004 році вступив до Любешівського професійно-технічного училища, де здобув професію водія. З квітня 2005-го проходив строкову службу у 80-му окремому аеромобільному полку. 2008 року одружився та переїхав до села Студениця Житомирської області. Працював на каменеобробних підприємствах, а пізніше – на станції технічного обслуговування. Разом з дружиною виховував трьох синів, яким приділяв вільний час. Також обожнював риболовлю.

З початком повномасштабного вторгнення чоловік брав активну участь в організації місцевої самооборони, був членом добровольчого формування села Студениця. 13 липня 2022 року він вступив до лав Збройних Сил України. Спочатку його зарахували до в/ч А7088, яку пізніше розформували. Тож Олександр був переведений до 116-ї окремої механізованої бригади. Там він служив на посаді водія. Влітку 2023-го успішно пройшов передпідготовку сержантського складу у Великій Британії. Після повернення разом із побратимами боронив Запорізький напрямок.

«Дякую, коханий, що ти був у моєму житті, але, на жаль, так мало…» – написала дружина загиблого.

Посмертно Героя нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Поховали Олександра в селі Студениця на Житомирщині.

Вдома на нього чекали дружина Іванна і троє синів: Єлеазар 2009 р.н., Мануїл 2011 р.н., Веніамін 2012 р.н.

Читайте також:

• Повернувся з-за кордону та вступив у лави ЗСУ: Герою з Волині навіки 24
• Батько воює на передовій: молодому захиснику з Волині просять посмертно присвоїти державну нагороду