Працював діджеєм, воював під Авдіївкою, підірвався на міні: історія прикордонника з Волині

Іван Сливка зі Старовижівської громади Ковельського району до Волинського прикордонного загону прийшов у 2020 році на строкову службу, інформує 6 прикордонний Волинський загін.

Починав як кулеметник, охороняв спочатку польську, а згодом білоруську ділянку кордону. Поступово опановував нові напрямки роботи й зацікавився безпілотниками.

Перші польоти виконував на «Мавіку». Потім освоїв більші безпілотники, які між собою військові називають «матрацами», а згодом почав керувати БПЛА літакового типу «Лелека». Під час служби на кордоні доводилося виявляти та саджати безпілотники, які використовували контрабандисти.

Згодом Іван приєднався до бойового підрозділу Волинського прикордонного загону. Двічі виконував завдання на передовій у складі прикордонної комендатури швидкого реагування.

Під час першої ротації на Донеччині основним завданням була аеророзвідка. Під час наступної ротації, коли підрозділ обороняв Авдіївку, Іван уже працював з ударним БПЛА «Вампір».

У березні 2024 року поблизу Новомихайлівки військовослужбовець підірвався на протипіхотній міні та отримав важкі поранення. Після цього військово-лікарська комісія визнала його непридатним до служби.

Попереду був тривалий період лікування та реабілітації. Проте звільнятися з війська Іван не захотів. Приблизно через рік він повернувся до служби, але вже в іншій ролі — став інструктором та почав готувати нових операторів БПЛА.

Каже, що навчитися керувати безпілотником може практично кожен. Вирішальними, на його думку, є не вік чи стать, а зацікавленість і готовність постійно вдосконалювати свої навички.

Базову теорію та практику можна освоїти досить швидко. А далі все залежить від кількості польотів і бажання розвиватися. Хтось обирає розвідувальні дрони, хтось — ударні, інші цікавляться FPV чи засобами радіоелектронної боротьби.

«Все залежить від твого бажання та темпераменту. Якщо маєш витримку і хочеш довго літати — обираєш розвідувальні дрони. Якщо подобається працювати з ударними — йдеш на бомбер. А якщо хочеш нищити ворога — FPV», — пояснює Іван.

Попри те, що зараз він працює інструктором, зв’язок із бойовими підрозділами прикордонник не втрачає. Адже сфера безпілотних технологій розвивається дуже швидко — те, що було актуальним учора, сьогодні вже може бути застарілим. Саме тому своїм бойовим досвідом «SEVEN» ділиться з тими, хто лише починає знайомство з безпілотниками.

Іван переконаний: фахівці з управління БПЛА будуть потрібні не лише під час війни.

«За дронами майбутнє. Це і про технології, і про збереження людей. Зараз хлопці з бойовим досвідом дронаря дуже затребувані. Після війни такі спеціалісти будуть потрібні виробникам безпілотників, аграрним підприємствам, у різних сферах. Ці навички можна буде застосувати навіть для зйомки спортивних подій чи весіль», — напівжартома розповідає прикордонник.

Сам Іван уже отримує пропозиції від виробників безпілотників та представників аграрної сфери. Однак залишати військову службу поки не планує. Каже, що має досвід, яким може і хоче поділитися з іншими.

На його переконання, робота оператора БПЛА — це професія, у якій немає місця застою. Тут постійно з’являється нове обладнання, нові технології та нові завдання. А отже, є можливість постійно вчитися й розвиватися.

Читайте також: 

• Фітнес-тренер з Волині став оператором наземних роботизованих комплексів на фронті
• Робив дитячі іграшки на лазерних верстатах, а тепер воює на передовій: історія прикордонника з Волині
• Від тракториста до оператора БПЛА: історія прикордонника з Волині Андрія Солохи