Сестри з Луцька підкорюють світ шоколаду: бренд Sisters A. Chocolate здобув нагороди Academy of Chocolate

Сестри Олена Городенко й Олександра Осіпова, засновниці бренду «Sisters A. Chocolate», керують невеликою сімейною мануфактурою в Луцьку, де повністю дотримуються концепції bean-to-bar (від боба до плитки).

Вони створюють шоколад з какао-бобів класу fino de aroma, які Міжнародна асоціація какао (ICCO) відносить до категорії з надзвичайним смаком та ароматом. Дівчата особисто займаються відбором сировини, обсмажують боби, перетирають їх і формують готові плитки. Таке ретельне ставлення до кожного етапу виробництва робить їхню продукцію справді якісною та унікальною.

Раніше ми вже розповідали про кухонний кулінарний стартап сестер. У 2024 році український крафтовий шоколад від Sisters A. Chocolate здобув золоту та п’ять срібних нагород на престижному міжнародному конкурсі Academy of Chocolate у Лондоні, визнаному одним із найважливіших у світі для виробників шоколаду з унікальним походженням какао-бобів. Цей успіх став важливим етапом на шляху бізнесу з Луцька. Цього разу журналісти видання ВСН поцікавилися, який був перший шоколад і як вони його створювали. Які труднощі були на початку бізнесу, як Олена та Олександра бачать розвиток «Sisters A. Chocolate» через 5 років? А також, як часто між сестрами виникають суперечки щодо ідей для нового продукту.

«Від хобі до бізнесу»: як лучанки з кухонного експерименту створили шоколад світового рівня

Як виникла ідея створити «Sisters A. Chocolate»? Чому саме шоколад?

Ця ідея не з’явилася раптово — все відбувалося поступово, органічно, крок за кроком. Спочатку сестра вдома на кухні самостійно виготовляла шоколад і заглиблювалася в цю тему, працюючи з какао тертим. Згодом до неї приєдналася я. Тоді я займалася виробництвом хендмейд-косметики, але ми з сестрою дуже дружні, завжди проводили багато часу разом і в нас була спільна ідея — не стільки про шоколад, скільки про те, щоб об’єднатися і створити щось разом.

Нам дуже хотілося працювати спільно, тому ми вирішили розвивати справу з шоколадом, адже сестра вже мала досвід, а мене це зацікавило більше, ніж косметика. Взагалі, харчове виробництво мені ближче – воно більш прозоре, з меншою кількістю компонентів. Так ми об’єдналися і вже чотири роки працюємо разом. Раніше бренд називався «Alex Crafts Chocolate», але після об’єднання ми стали «Sisters A. Chocolate».

Який був Ваш перший шоколад і як Ви його створювали?

Перший шоколад сестра робила вдома на своїй кухні: спочатку вона працювала з какао тертим, а потім замовила домініканські какао-боби. Їх передали через Італію і це була невелика партія – всього кілька кілограмів. Вона обсмажувала їх самостійно, очищала вручну, що було досить складно, оскільки на той момент у неї не було меланжера [ред. — млин, який перетирає какао-боби], тож перший якісний шоколад вона зробила власноруч, самостійно очистила та підсмажила. Перший шоколад, який виготовили для продажу був темний, у різних варіаціях. Спочатку це був темний шоколад із медом, а також домашні плитки з додаванням горіхів і сухофруктів.

Які труднощі були на початку бізнесу?

Труднощі є й досі і з кожним разом їх стає все більше. На початку їх було менше, а зараз, коли ми розширюємося, з’являються наймані працівники, зростає відповідальність і відповідно складнощів лише додається. Коли працюєш з дому, можна дозволити собі відкласти щось, відмовити, перенести замовлення. Ти не сплачуєш оренду, податки, не маєш чіткої планки зростання. Але, коли виробництво виходить на новий рівень, коли починаєш працювати більшими обсягами, як повноцінне харчове виробництво, викликів стає значно більше.

На початку бізнесу головною проблемою було те, що ми мало чого знали, доводилося багато вчитися. Також не було жодного обладнання, тому потрібно було щось вигадувати, майструвати власноруч. В цілому труднощі були такими ж, як і у всіх, хто стартує без фінансування: обмежений бюджет, але велике бажання, тому доводилося придумувати щось самим.

Які ваші улюблені смаки серед тих, що ви створили? Який шоколад Ви б порадили скуштувати першочергово, щоб людина закохалася у ваш продукт із першого шматочка?

Ми любимо абсолютно весь наш шоколад, адже кожну плитку створюємо за власним рецептом, але звісно у нас є фаворити. Ми з сестрою особливо любимо темний шоколад, а саме мадагаскарське та домініканське какао – це наші улюблені сорти. Проте смак какао-бобів змінюється щороку залежно від врожаю. Якщо говорити про молочний шоколад, то нам найбільше подобається варіант із мигдалем.

Щодо рекомендацій, то все залежить від вподобань людини, тому передусім ми б спочатку розпитали, що вона любить. Оскільки комусь більше подобається кислуватий смак, комусь — солодший, але якщо радити щось універсальне, то це, мабуть, мадагаскарський шоколад. У нього какао-боби з дуже низькою гірчинкою, він має м’який, збалансований смак. Загалом ми рекомендуємо пробувати якісний різний шоколад, щоб зрозуміти для себе, в яку сторону необхідно рухатися.

Як Ви придумуєте нові рецепти? Чи є у Вас ритуали або традиції, пов’язані з процесом створення шоколаду?

Ритуалів у нас немає, але процес вигадування нових рецептів відбувається постійно. Навіть навпаки – наша проблема в тому, що ми не можемо зупинитися придумувати нові смаки, рецепти. Ідей для нових смаків дуже багато, є безліч цікавих поєднань, які хотілося б втілити. Але зараз, коли виробництво зросло, ми не можемо щомісяця додавати 2-3 нові види шоколаду. Це передбачає не лише розробку рецепта, а й повноцінний процес запуску нового продукту: створення контенту, етикеток, здачу шоколаду на аналіз у лабораторію. Тобто не можна просто прокинутися, придумати щось і одразу втілити в життя.

Ми обмежені тим, що повинні підтримувати асортимент у межах 15-20 видів шоколаду, інакше це стане складно для виробництва. Але світ гастрономії нас дуже надихає. Наприклад, коли пробуємо цікаві поєднання в стравах у ресторанах, одразу замислюємося, як їх можна перенести у шоколад або подорожуємо, відкриваємо для себе нові продукти – і з’являється бажання експериментувати з ними. Тому придумувати нові смаки для нас не проблема, складніше – зупинитися.

Який найбільш курйозний випадок траплявся у виробництві або на дегустаціях?

На дегустаціях був момент, коли одного разу переплутали плитки шоколаду. Зразки маркуються і ми не знаємо, що даємо куштувати і того разу вийшла кумедна ситуація: ми розповідаємо людям, що вони зараз спробують один смак, а насправді їм дістається зовсім інший. Люди куштують, слухають нас, але видно, що вони не відчувають того, про що ми говоримо. Врешті-решт ми самі спробували й зрозуміли, що переплутали зразки.

На виробництві теж бувають курйози. Наприклад, одного разу один вид шоколаду випадково запакували в іншу етикетку, бо працівники взяли плитки не з того лотка. В результаті людина купує шоколад з одним наповненням, відкриває, а там зовсім інша плитка шоколаду.

Чи були моменти, коли Ви хотіли все кинути? Як Ви їх долали та як підтримуєте мотивацію та натхнення у команді під час складних періодів?

Таких моментів, щоб хотілося все кинути, не було. Найважчий період був після першого року повномасштабної війни – замовлень стало дуже мало, ситуація була складною, не вистачало коштів ні на сировину, ні на оренду, не було фінансування. Але навіть тоді думок про те, щоб зупинитися, не виникало. Можливо, тому що ця справа спочатку була не просто бізнесом, який має приносити гроші, а справжнім хобі, яке ми любимо і хочемо розвивати.

У нас немає проблем із мотивацією – ми прокидаємося і думаємо про цю справу, засинаємо, думаючи про неї, працюємо без вихідних. Це те, що ми хочемо робити, і нас ніхто не змушує. Тому питань щодо мотивації немає, це стосується абсолютно кожної сфери, якщо є щось таке, що вам дуже подобається робити і ви цього хочете, то ви не сильно потребуєте мотивації.

Знаєте, мотивація вже йде походу процесу, мотивація – це відгуки людей, спілкування з людьми. Найбільше надихає зворотний зв’язок від людей. Наприклад, під час дегустацій ми отримуємо багато теплих слів, нам дякують за те, що ми робимо, кажуть, що їм подобається наш шоколад і що ми не повинні зупинятися. Це дуже цінно! А ще нас драйвить сам процес навчання та розвитку, нам цікаво, що буде далі.

Які незвичайні інгредієнти або смаки Ви б хотіли спробувати у майбутніх продуктах?

Наш шоколад веганський, тобто без молока, але нам хотілося б зробити хоча б одну плитку з додаванням сухого тваринного молока. Не зі звичайного промислового, а з органічного, фермерського. Наприклад, у Європі та США не роблять просто молочний шоколад – там використовують молоко з цікавих локальних ферм, наприклад, буйволиці. Самі ми уникаємо молочних продуктів, тому наш шоколад є веганським. В цілому шоколад у складі якого є молоко – це стандартна історія, але для нашого бренду навпаки.

Чи розглядаєте Ви можливість відкриття власних бутиків або кафе?

Так, це одна з наших таких цілей і дуже сильне бажання. Ми б дуже хотіли мати свій власний заклад, де продавали б шоколад, робили б цукерки. Така майстерня, де б продавали наш різний шоколад, питний наприклад. На жаль, поки що у нас немає достатнього фінансування для цього, адже такий проєкт потребує значних інвестицій.

Як часто між вами виникають суперечки щодо нових ідей для шоколаду чи упаковки? Чи були випадки, коли одна з вас категорично не погоджувалася з рішенням іншої? Як ви це вирішували та як знаходите компроміс, якщо у вас різне бачення майбутнього продукту?

Ми сперечаємося постійно і це нормально. Це стосується не лише шоколаду, а й багатьох інших питань у житті, але наші суперечки завжди конструктивні та доброзичливі. У нас ніколи не буває такого, щоб ми посварилися й потім не розмовляли, навпаки, ми вважаємо, що наявність різних думок – це добре, особливо у процесі розробки нових продуктів. Категорична незгода трапляється рідко, адже у нас із сестрою дуже схожі погляди на життя та естетику.

Найчастіше суперечки стосуються деталей, наприклад, скільки саме відсотків какао має бути в тому чи іншому продукті. Ми обидві емоційні і коли тільки починали працювати з першою працівницею, вона жартувала, що ми нагадуємо італійську сім’ю, яка постійно галасує. Але саме з таких дискусій народжуються найцікавіші рішення. Усі фінальні рішення ми приймаємо разом, якщо одна з нас відчуває, що їй щось категорично не подобається, то це питання закривається – ми не тиснемо одна на одну.

Наприклад, якщо ми розробляємо дизайн упаковки, то вигадуємо його разом, але безпосередньо створює його сестра, тому що мені більше подобається її бачення, а потім ми все узгоджуємо. Розподіл ролей у нас теж чіткий: я більше спілкуюся з партнерами та клієнтами, а також більше займаюся керівництвом цеху. Тексти для постів пишу я, але перед публікацією завжди надсилаю їх сестрі і вона може щось доповнити.

Саша, у свою чергу, відповідає за візуал, але перш ніж щось затвердити, надсилає мені і ми разом обговорюємо деталі і у підсумку кожне рішення проходить узгодження і ми обоє маємо бути з ним згодні.

Який ваш найбільший виклик у бізнесі на цей момент?

Головний виклик – як збільшити продажі без великих бюджетів на рекламу. Великі компанії можуть дозволити собі найняти маркетингові агентства, які створюють піар-стратегії, ведуть комунікацію та просувають продукти, а ми ж шукаємо способи досягти подібних результатів із мінімальними фінансовими вкладеннями. Наш шоколад – це дорогий продукт і люди готові платити за нього, коли розуміють його цінність.

Після дегустацій ми завжди отримуємо нових клієнтів, адже маємо можливість розповісти їм про якість нашого шоколаду, особливості виробництва, походження какао-бобів, але якщо людина бачить шоколад просто на поличці в магазині, вона не завжди зможе оцінити його унікальність.

На етикетці неможливо розмістити всю інформацію, та й не кожен споживач захоче її читати. Тому зараз наше головне завдання — знайти ефективні шляхи просування, щоб більше людей дізналися про нас. Це складно, особливо в поточній економічній ситуації, яка зовсім не сприяє високим продажам.

Як ви бачите розвиток «Sisters A. Chocolate» через 5 років?

Головна мета – зберегти й розвинути нашу справу, оскільки ми хочемо не просто існувати, а й розширювати асортимент, додавати нові продукти. Зараз ми вже запустили горіхові пасти, а в майбутньому хочемо почати випікати якісне печиво з мінімальним вмістом цукру, а також створювати нові варіанти цукерок.

Однак, якісний продукт має високу собівартість, відповідно ціни на наш шоколад і майбутні продукти будуть досить високими, а економічна ситуація тільки ускладнює цей процес. Наприклад, на початку року ми підняли прайси для партнерів, а вже через два тижні отримали нові, ще вищі ціни на сировину.

Окрім того, зараз є глобальна криза какао-бобів, що ще більше впливає на вартість нашої продукції, але ми продовжуємо рухатися і робимо все, що ми можемо. Чи можна щось тут планувати, я не знаю, просто працюємо і насолоджуємося тим, чим займаємось. Ми не знаємо як буде далі, але зараз працюємо, розвиваємося і це класно.