Кондитерка-самоучка вже 8 років випікає солодощі: майстриня з Волині перетворила хобі у бізнес

Як ратнівчанка стала знаним кондитером, чому її випічка користується таким попитом і як вона поєднує свою основну роботу з творчим хобі, - пише газета Ратнівщина.

- Наталіє Олексіївно, як давно Ви займаєтеся випіканням солодощів для людей?

- Напевно, уже років вісім. Я працюю в абсолютно іншій, недотичній до кулінарії сфері. Але за цей час полюбила кондитерку.

- То Ви не маєте освіти кондитера? Звідки ж потяг до випікання? Хто Вас навчив?

- На кондитера я не навчалася. Нас просто мама в дитинстві завжди вчила, що треба щось робити самим. Ми часто пекли якусь домашню випічку. Тоді все було простим і примітивним. Але вже тоді я мріяла кондитером стати. Власне, й зараз використовую багато маминих рецептів, готую те, чим ми смакували колись, у дитинстві.

- Що стало поштовхом до більш професійного підходу в цій роботі, до незвичного декорування виробів?

- Я була в декреті. Синові Павлові хотілося на рік торта якогось гарного зробити. Заморочилася. Приготувала мастику вперше в житті. І вона вийшла. На той момент поняття не мала, як з нею працювати. Але спробувала, зліпила черевички, щоб їх поставити на тортові. Моя хрещена мама не вірила, що я зробила сама такий складний виріб. Потім одна знайома запитала, чи не хотіла би я на замовлення пекти. Задумалася. Згодом зробила торта у вигляді машинки «Маквін». Понесла на базар продавати. Потім ще кілька тортів так продала. А далі давала свій номер телефону. Спрацював принцип «сарафанного радіо». І от так помаленьку-помаленьку…

- Той, хто готує домашню випічку, знає, що професійний декор – це витвір мистецтва. Не кожній господині це під силу. Як Ви навчилися усім тонкощам і різновидам декорування?

- Коли я тільки починала займатися кондитеркою, доводилося інформацію збирати буквально по крупинках. На якихось іноземних сайтах шукала інформацію, перекладала, дивилася. Здогадувалася, як усе робиться. Зараз набагато простіше. Тоді в інтернеті були лише фотографії тортів, а опису технологічного процесу не було, не говорячи вже про відео. Тобто я бачила, як у підсумку має виглядати мій торт, а все решту доводилося пропрацьовувати на власних помилках і численних спробах. Так само і з продуктами. Це зараз будь-які можна замовити в інтернет-магазині, а на той час було набагато складніше.

- Тобто на початку Ви відштовхувалися від того, чому в дитинстві навчила мама, а далі поглиблювали свої вміння і навики?

- Так. Звичайно. Колись не було майстер-класів, щоб подивитися і навчитися. То зараз можна купити майстер-клас, щоб зрозуміти основні моменти. Щось далі здогадуєшся сам, рецептуру складаєш, начинку придумуєш. А колись були медовики. Розкачували тісто на тоненькі коржі і їх випікали. Це дійсно рецепти, які з покоління в покоління передаються. Зараз уже можу «погратися» з ними – переробляю на сучасне, міняю щось у рецептурі. Буває, що купую онлайн уроки по тортах, по начинках. Вже хочеться щось новеньке. А власна фантазія вичерпується.

- Серед Ваших виробів – торти на свята, весільні торти, тістечка та інша випічка для кенді-барів, бенто-тортики. Що з цього всього зараз найбільш популярне?

- Кенді-бари були дуже популярними до війни. Практично на кожне весілля господарі замовляли в кондитерів або випікали самі кенді-бар. Але під час війни, мені здається, люди дещо переглянули свої підходи до цього питання. Тепер їх замовляють набагато менше. Тільки час від часу. Торти – це класика. Але її з огляду на ціни, які стрімко зростають, теж не кожен може собі дозволити. Зараз багато хто почав замовляти бенто-тортики – кілограмові міні-тортики, щоб зробити сюрприз, просто привітати. Досить часто жінки замовляють такі тортики з написом: «Ти станеш татом» або, щоб розрізати і побачити всередині, хто народиться, - хлопчик чи дівчинка. Дружини, коли їдуть до чоловіків-військових, замовляють такі міні-тортики і везуть із собою. Мода на випічку дуже швидко змінюється і для того, щоб вироби користувалися попитом, потрібно йти в ногу з часом, відповідати на запити покупців. Зараз повернулася мода на тортики в стилі ламбет. Це просто акуратні рюші з крему у декорі, як було колись.

- Порівняйте, коли було складніше працювати - вісім років тому чи зараз.

- У технологічному плані зараз простіше. Колись, коли в моду увійшла мастика, було багато роботи з нею. То зараз є готова окрема мастика для фігурок, для квітів, для обтяжки торта. А колись самі це все робили. Навіть цукор на пудру перемелювали. Зараз пакетами замовляємо пудру. Простіше, що багато продуктів можна купити і не треба тратити час на приготування.

- Як щодо конкуренції? Співпрацюєте з іншими кондитерами Ратного? Не конкуруєте?

- Ні. Ми спілкуємося, обмінюємося досвідом, якщо треба. Виручаємо одна одну якимись продуктами, які треба терміново, а в магазинах немає такого. Буває, що десь виходимо разом, зустрічаємося, корпоратив собі робимо. У кожного з нас свій стиль. Випічка теж дуже відрізняється за смаком і декором. Кожен працює з різними продуктами. Та й кожен клієнт вибирає собі того кондитера, смак випічки якого йому найбільше до вподоби. Буває, що мені не виходить взяти замовлення на якусь дату, то даю номери телефонів колег, а не так, що я не можу, то й іншим замовлення не дам.

- Робота з випічкою надзвичайно творча і, як на мене, дуже непередбачувана, адже не завжди все виходить так, як задумано. У Вас бувають форс-мажори?

- Безперечно. Кондитерка – це не основна моя зайнятість. Тобто випікати солодощі я можу лише у вільний від роботи час, тоді, коли люди вже відпочивають. Бувають такі тижні, що ночі не вистачає, щоб доробити замовлення. А коли у зв’язку з війною почалися перебої з електропостачанням, то взагалі нічого не можна було спланувати. Бувало, цілу ніч працюєш, коли світло стало, бо мусиш замовлення віддати. Ситуації бувають різні. Інколи доводиться відмовити людям.

- Не бувало такого, що хотілося покинути і більше не працювати в цій сфері?

- Бувало. Часто це пов’язане зі зміною пір року. Перехід з осені на зиму. Восени найчастіше стається вигорання внутрішнє. Треба якось відволікатися. Але коли уявляю, як важко хлопцям на війні, розумію, що кожен мусить бути на своєму місці і робити свою роботу якісно. Кондитерка – це творчий процес. Буває, дивишся рецепт. Ніби простенький тортик, а руки до нього, ну, ніяк не лежать. А буває, що важкий торт, якісь деталі важкі, фігурка з якоїсь гри, і багато часу треба потратити, але в процесі ліплення розумієш, що виходить краще, ніж думала.

- Готовий торт – це поєднання кількох процесів. Що забирає найбільше часу?

- Дивлячись, який декор. Буває, що декор багато займає часу. Вафельні квіти потрібно довго робити, ще деякі прикраси для декорування. Але зараз простіше, ніж було, коли тільки починала. От, наприклад, фігурки з шоколаду можна виготовити з допомогою силіконових молдів – залила розтоплений шоколад у формочку, а через деякий час уже вийняла готовий виріб. Тобто деякі елементи декору можна підготувати заздалегідь. Але насправді в мене рідко так буває, що стала і зробила заготовки, бо перед тим ще є якісь замовлення. І буває, що в останню секунду доробляєш, фотографуєш і віддаєш просто в руки замовнику. Тому стараюся з клієнтами домовлятися, о котрій конкретно годині віддати виріб.

- Часи змінилися. Зараз люди багато часу проводять у соціальних мережах. Як це вплинуло на Вашу роботу з клієнтами?

- Зараз всі дивляться спочатку на фотографію, а вже потім оцінюють якість роботи. Раніше я б ніколи не подумала, що потрібно буде поєднувати так багато всього. Пекти торти – це не просто готувати смачну гарну випічку. Це і бухгалтерію вести, і фотографом бути, вести сторінки в соцмережах, щоб про тебе знали, щоб все було гарно і яскраво.

- Від чого залежить якість і смак тортів?

- Від продуктів. Є таке, що одні і ті ж продукти, а вершки, наприклад, не збиваються, і ти знов мусиш переробляти. Дуже важко якісні продукти купити. Масло, вершки. Ніби й марка та сама, але бувають такі партії, що просто не збиваються. Все робиш, як завжди, але виникають нюанси. Зараз дуже подорожчав шоколад, ніби упаковка така сама, а працювати з ним неможливо. Дуже багато підробок є. Какао буває неякісне. Купуєш те саме, а смак і колір в упаковках дуже відрізняються. Усе це впливає на ціну виробу.

- Від чого отримуєте більше задоволення: від основної роботи чи від хобі – кондитерської справи?

- Від кондитерки, - сміється жінка. - Коли піст, трохи менше замовлень, то тоді проходить тиждень-два - і вже руки самі тягнуться на кухню, щоб щось приготувати, спекти. Ті моменти використовую для сім’ї, щоб щось смачне приготувати для сина, для чоловіка. Бо коли замовлень багато, то для рідних щось ліплю, кручу з обрізків від тортів та залишків кремів і начинок.

- Сина не залучаєте до своєї кондитерської роботи?

- Він деколи допомагає мені, коли гублюся в тематиці декору. Розказує про героїв мультфільмів, особливо, якщо це стосується дитячої тематики. По прикрасах, по деталях, по кольорах.

- Розкажіть про якісь особливості роботи з клієнтами.

- Все це дуже індивідуально. Як правило, люди зараз точно знають, що вони хочуть отримати. Це стосується і зовнішнього вигляду, і наповнення торта всередині. Інколи покладаються на мою фантазію за принципом, аби гарно і смачно було. Часто людям потрібно пояснювати моменти, пов’язані з вагою виробу. От, наприклад, просять показати фото великого і малого тортів. А на фото однаково виглядають бенто-тортики по 700 грамів і великі торти по три кілограми. По фотографії нічого не скажеш, тільки естетичне оформлення. Зараз простіші тортики замовляють. Працювати буває легше. Колись торти прикрашали топерами з печива. Це печеш печиво, розмальовуєш, потім декоруєш. І на продаж пекла печиво для декорування. Багато хто зараз сам випікає улюблені солодощі. Все можна знайти в інтернеті.

- Що маєте серед «найсвіжіших» своїх напрацювань?

- Кондитер повинен постійно розвиватися, експериментувати, не сидіти на місці і за шаблоном готувати одне і те ж. Тому постійно оновлюю свій асортимент. Рік тому сама вивела бездріжджову закваску. Періодично випікаю корисний бездріжджовий домашній хлібчик на цій заквасці.

- Чого найбільше випікали на різдвяно-новорічні свята?

- Люди зараз вертаються до простішого, до класики. Тому вже традиційно на Різдво випікаю горішки, трубочки, ну, і звичайно, є торти.Наталія Ярошук – це не просто людина, яка поєднує основну роботу з улюбленою справою. Вона не стоїть осторонь тих подій, які зараз відбуваються в Україні. Вона пропонує свою випічку на благодійні лотереї. Разом з іншими кондитерами Ратного організовують кондитерську благодійну лотерейку, а кошти від куплених лотів волонтери використовують для закупівлі необхідних засобів військовим.

Кілька місяців тому і вона звернулася за допомогою до небайдужих людей із проханням підтримати збір на потреби підрозділу, у якому воює її рідний брат. Буквально за два дні збір закрили. Те, що ти віддаєш, тобі обов’язково повернеться сторицею. А Наталія Олексіївна віддає свою часточку на допомогу армії від щирого серця з надією на якнайшвидшу перемогу. Вона постійно спішить на супроводи загиблих захисників, бо вважає це своїм обов’язком.

Марія ЛЯХ

Читайте також:

• Сестри з Луцька зробили бізнес на шоколаді
• Бабуся з Волині стала зіркою на англомовному ютуб-каналі