Знайшли «Скарб купця»: археологи розповіли про масштабні розкопки на Волині

Керівник Волинської археологічної експедиції Віктор Баюк 5 гудня розповів Суспільному, що рятівні роботи тривали 5,5 місяців – від травня до листопада, з перервою на липень.

Їх проводили в історичному урочищі «Апостольщина» в межах території Окольного міста княжого Володимира. Усього розкопали площу понад 3 861,8 квадратних метри без пропусків.

На цій території знайшли житла, господарські споруди, виробничі комплекси, господарські та побутові ями, окремі печі, а також колекцію артефактів від X до XV століть. Зі слів керівника експедиції, результати досліджень фактично відображають всю матеріальну культуру давньоруського часу.

Особливою увагою Віктор Баюк виділив «Скарб купця» – сотні скляних браслетів, на які натрапили в останній день польових досліджень.

«Їх знайшли під підлогою споруди середини XIII століття в амфорі, попередньо – у візантійській. Ми зараз працюємо над цим комплексом та іншими знахідками: опрацьовуємо, чистимо, миємо, рахуємо, дивимося, що з нього можна виявити», – сказав археолог.

Попри те, що прикраси виготовлені зі скла, вони залишилися неушкодженими, додав дослідник історії.

«Скло, як матеріал, був відомим достатньо давно, але такі речі вміли робити тільки до середини XIII століття, до монголо-татарської навали. Ці браслети є жіночими, достатньо статусними й дорогими”, – розповів Віктор Баюк.

Серед знахідок вироби з геральдичними символами, культові речі дохристиянського та християнського періодів, вироби з кераміки, кістки та рогу й збройовий комплекс.

«Головним висновком досліджень є заперечення імперської тези про знищення Києво-Руської державності Батиєвою навалою. Життя та активна господарська і торгівельна діяльність відновилися досить швидко, що засвідчено чіткою науковою базою досліджень», – зазначив історик.

Знахідки після наукового опрацювання будуть передані до Володимирського історичного музею імені Омеляна Дверницького для створення експозиції, як і всі попередні знахідки з княжої столиці.

Дослідницькі роботи проводилися разом із Волинським національним університетом імені Лесі Українки, Адміністрацією державного історико-культурного заповідника у місті Луцьку, Адміністрацією державного історико-культурного заповідника «Стародавній Володимир» та Всеукраїнською громадською організацією «Спілка археологів України».

Читайте також:

• «Бачити історію без лопати»: археолог із Копачівки про те, як сучасні технології відкривають минуле Волині
• Топ-7 археологічних відкриттів Волині під час повномасштабної війни