Майстриня з Волині Каріна Корпач створює оригінальні сумочки з бісеру

Каріна Корпач із села Судче за рік створила близько 50 виробів із бісеру – від стильних сумочок до герданів і поясів. Своє захоплення дівчина починала з подарунка подрузі, а тепер мріє перетворити рукоділля на впізнавану власну справу.

Про це пише видання «Нове життя» – новини Любешівщини.

– Я думала, що подарувати людині, в якої, здається, вже все є. У соцмережі «ТікТок» побачила сумочки з бісеру. Подивилася на їхню вартість і подумала: а, можливо, спробую зробити таку сама? Коли сумочка була готова, подумала: «Вау, у мене вийшло!» Я дуже сумніваюся в собі, але тоді справді пишалася тим, що побачила річ в інтернеті й змогла створити її власноруч, – ділиться майстриня.

Після цього кілька місяців вона вагалася, чи варто продовжувати. Та компліменти знайомих і поради спробувати працювати на замовлення додали їй упевненості. У лютому дівчина повернулася до плетіння й відтоді, за власними підрахунками, виготовила близько 50 виробів.

Таке рукоділля потребує чимало часу й терпіння. Зі слів нашої землячки, невелику сумочку для телефону можна сплести приблизно за чотири години. На виготовлення сумки більшого розміру, залежно від складності, майстриня витрачає близько дванадцяти годин, а іноді й більше.

Створюючи свої вироби, Каріна враховує всі побажання майбутніх власниць.

– Я прошу людину знайти в інтернеті сумочку, яка їй подобається. Потім виготовляю її в потрібному кольорі й розмірі, з підкладкою або без неї. Тобто людина обирає картинку, а я її оживляю, – пояснює рукодільниця.

Тканинну підкладку шиють в ательє, а все інше Каріна Корпач робить сама: плете сумку з бісеру, пришиває до неї підкладку, кріпить фурнітуру та вручну довершує кожну деталь.

Згодом до сумочок додалися гердани та пояси з бісеру. Схеми і способи плетіння майстриня шукала в інтернеті, навчаючись самостійно. Перші біло-сірі прикраси – на руку та пояс – вона виготовила для себе, коли збиралася на хрестини й хотіла незвично доповнити свій образ. Роботу довелося завершувати під час вимкнення електроенергії.

– Часу залишалося мало, тому брала налобний ліхтарик і так доплітала. Дуже хотіла завершити прикраси до події, – усміхається Каріна.

Пізніше вона сплела гердани та інші прикраси для мами, подруги й замовниць. Особливі емоції майстриня відчуває, коли бачить, як її вироби доповнюють готові образи.

– Люди виставляють світлини, а я дивлюся, наскільки гарно сумочка поєднується з одягом. Іноді сама собі не вірю, що це зробила я. Здається, ніби це річ із дорогого бутика, яка зовсім не має до мене жодного стосунку, – зізнається вона.

Роботи нашої землячки привертають увагу не лише в інтернеті. Нерідко незнайомі люди, побачивши її сумочку, запитують, хто її виготовив, і просять посилання на сторінку майстрині. Подібний випадок трапився й під час поїздки Каріни до Львова.

– Я тримала сумочку, а незнайома жінка підійшла й запитала, чи сама я її сплела. Сказала, що раніше подібних не бачила. Такі слова дуже надихають, – ділиться дівчина.

Любов до творчості Каріна, як сама вважає, могла успадкувати від мами – Тетяни Миколаївни, яка свого часу працювала вчителькою в Березній Волі і часто вишивала та виготовляла різні вироби. Тож дитинство дівчини минало поруч із творчістю.

– Раніше я думала, що не маю терпіння для такої кропіткої роботи. Але коли починаю плести, руки самі знають, що робити. Думаєш про щось своє, голова відпочиває – і часу зовсім не помічаєш, – розповідає майстриня.

Рідні підтримують її захоплення. Нові роботи Каріна насамперед показує мамі, адже для неї важливо почути її думку. Тато з гордістю розповідає знайомим про доньчині вироби.

Нині Каріна має власну сторінку в соцмережі та емблему. Вона мріє розвивати цю справу, отримувати більше замовлень і зробити свої вироби впізнаваними.