Від першого бантика для донечки до замовлень за кордон: майстрині з Волині створює дитячі аксесуари з ручною вишивкою

Історію майстрині розповідають на сайті «Нове життя» - новини Любешівщини».

Її сторінка в соціальних мережах нагадує добірку стильних авторських світлин: ніжні пастельні відтінки, делікатна ручна вишивка, квіти, колоски, дрібні деталі, які хочеться розглядати знову й знову. Та за цією ніжністю стоїть не лише естетика, а й багато терпіння, праці та любові до своєї справи.

Навесні 2022 року старшій донечці Єлизаветі було лише два роки. Напередодні Великодня молода мама шукала для дівчинки особливий аксесуар, але жоден із побачених не припав їй до душі.

– Натрапила в інтернеті на лляні бантики й подумала: «А чому б не спробувати зробити самій?» Вишивати гладдю я не вміла, тому вчилася за відео з інтернету. Багато чого не виходило з першого разу, але бажання створити щось особливе лише зростало, – згадує Анна.

Перші роботи народжувалися буквально з голки й нитки. Тоді вона ще навіть не мала швейної машинки.

– Я не знала, чи варто взагалі починати, бо не була впевнена, що й надалі цим займатимуся, – говорить любешівка.

Той перший бантик майстриня зберігає й досі – як нагадування про момент, коли звичайне захоплення стало невід’ємною частиною її життя.

Спочатку аксесуари вона створювала лише для донечки. Згодом почала публікувати фотографії своїх робіт у соціальних мережах, а невдовзі з’явилися й перші замовлення. Разом із ними прийшло й усвідомлення, що її творчість потрібна іншим.

Нині роботи Анни знають далеко за межами Любешова. Її аксесуари замовляли до Німеччини та Великої Британії. Під час повномасштабної війни майстриня долучалася й до благодійних ініціатив: передавала свої вироби для збору коштів на підтримку українських військових, брала участь у благодійному ярмарку.

Особливість її робіт – ручна вишивка. Квіти, колоски, рослинні орнаменти й тваринки народжуються не за шаблонами, а з власних задумів. У своїх виробах майстриня поєднує льон, французькі нитки, бісер, екошкіру та інші матеріали, ретельно добираючи кожну деталь.

– Найбільше люблю працювати з льоном. Мені подобається вишивати саме на натуральній тканині, – щиро каже вона.

Анна зізнається: для неї важливо не просто створити красиву річ, а відчути матеріал, знайти гармонійне поєднання кольорів, щоб виріб був естетичним, спокійним і довершеним.

Найчастіше її аксесуари обирають для особливих подій – хрестин, випускних, сімейних свят. Особливо зворушливо, говорить майстриня, коли мами надсилають фотографії суконь своїх донечок і просять порадити, який аксесуар пасуватиме найкраще. Вони довіряють їй не лише виконання, а й створення цілісного дитячого образу.

– Для мене це велика довіра, – зізнається Анна Ковальчук.

Нині часу на творчість значно менше. Основна робота, домашні клопоти, виховання двох донечок, ранні підйоми – усе це залишає небагато вільних годин.

– Коли відкриваю шафу, а там лежать тканини, нитки, заготовки, думаю тільки про одне: «Коли ж я знайду на все це час?» Бо ідей ще дуже багато. А ще – це час наодинці з собою, – ділиться наша землячка.

Та навіть серед щоденних турбот любешівка знаходить можливість повертатися до улюбленої справи. Так між дитячими проханнями, роботою й домашніми клопотами народжуються її тендітні чудові аксесуари.

У словах Анни Ковальчук відчувається щира любов до своєї справи. Саме тому її вироби – це не просто прикраси, а маленька пам’ять про особливі миті дитинства.

І, мабуть, у цьому є особливий символізм. Коли навколо так багато тривоги, вона вечорами, коли діти вже засинають, продовжує творити красу. Маленьку, тендітну, але таку потрібну.

Читайте також:

• Спочатку пекла для своїх, а потім з'явилося багато клієнтів: історія кондитерки, коровайниці і пекарки з Волині
• Від моцарели до сиру з пліснявою: як волинська вчителька перетворила сироваріння на улюблену справу
• Від кухарки-кондитерки до в'язання: вироби майстрині з Волині замовляють за кордоном