Від знайомства з Шварценеггером до Греммі: інтерв'ю з відомим сопілкарем з Волині

У інтерв'ю «Інформатору» волинянин розказав, чи розпадеться Kalush Orchestra, чому Шварценеггер постійно ходить з віслюком та як реагує дівчина музиканта на те, що її хлопець став секссимволом України.

- Kalush Orchestra вдалося долучити два роки тому до своєї акції Арнольда Шварценеггера. Як це вдалося і яке з ним потім було спілкування?

 - Я про таке навіть не мріяв і для мене це було шоком. Коли я його побачив у мене очі світилися. Шкода, що ніхто не знімав, як я на нього дивився. Думаю, що не одне покоління виросло на його фільмах. Насправді це наші менеджери списався з його менеджерами й домовилися про зустріч. А він підтримує Україну і знав нас.

Арнольд запросив нас до себе до дому і, знов таки, були у шоці від цього. Ми приїхали, а у нього спочатку була якась зустріч, тому ми почекали його у дворі біля хати. А потім бачимо - арка, сонце і йде він, такий здоровенький дядько і веде з собою тварину. Я подумав, що це великий пес, а виявилося, що це віслюк. Він сказав, що це його друг та улюблена тварина, тому він ходить з ним постійно і всюди, навіть на тренування. У нього з собою печиво яким він його підгодовує, щоб він був постійно поруч.

Ми з ним сфоткались, поспілкувались. Він підписав нам прапор, а ще й знявся у нашому кліпі «Щедрий вечір». Потім запросив нас на саміт, який потім пройшов у Відні. Тобто через рік ми ще раз з ним побачились. 

 Шкода, що ніхто не знімав, як я дивився на Шварценеггера

- Що вас найбільше вразило у його будинку?   

- Найбільше дивує він сам. Рука у нього здорова, коли тисне руку відчуваєш, що міцна людина. У середину будинку ми не заходили, спілкувалися на майданчику хвилин 40. Якщо не знати, що тут живе Шварценеггер, то й не подумаєш, що тут живе така зірка. Просто, добре забезпечені люди. Хіба що видає зіркового власника, так це, величезний військовий «Хамер». 

- Обираючи собі інструмент для навчання чому взяв сопілку, а не гітару?

- Я граю на багатьох інструментах. Моя мама бандуристка та викладач у музичній школі. Вона завжди брала мене з собою і я бігав по різних класах, то на одному пограю, то на іншому. Спробував на маминій бандурі, а ще на трубі. Але у дитинстві було трішки важко дути у неї. Тому і взяв сопілку, бо на ній було легше грати. Паралельно я ще п’ять років навчався на баяні, а коли прийшов час обирати професію, то вирішив піти у музику, бо мені це гарно вдавалося. Але баян такий важкий і мені не хотілося його тягати на горбу. Хоча під час навчання у мене був більший багаж інструментів. Це як з мовами, чим більше ти їх знаєш, тим легше тобі дається наступна. Так само і з інструментами – чим більше ти вмієш грати, тим легше тобі вдається опановувати наступний інструмент. 

На гітарі я теж навчився грати, коли навчався в училищі. Я купив її за 250 грн у свого друга, котрий вирішив купити собі крутіший інструмент. І вона досі у мене є. Тому на концертах я граю не тільки на сопілці, а й іспанській гайті та гітарі, дримбі і багато інших інструментах.

- Завдяки якому інструменту легше звабити дівчину?

- Гітарі. Але це тільки в тому випадку, коли ти ще вмієш співати. А я спочатку навчився на гітарі грати, але тільки трішечки собі намугукував, підспівував. А от коли вже поступив в інститут у Києві на фольклор, тоді вже навчився правильного вокалу. 

- Після «Євробачення» вас назвали секс-символом і вас почало впізнавати багато жінок. З боку Псюка не було заздрощів, що фронтмен він, а секс-символ ви?

- У нас розмови з ним про це не було та й заздрощів від нього я не відчував. Наразі у нас мульти-фронтмен гурт, де декілька солістів: Таб, Олег та я.

 Коли роздаємо автографи після концерту передають записки: «Подзвони мені».

- Чи почали після того, як вас назвали секс-символом відчувати це на собі, чого більше стало у житті - романтичних стосунків чи зухвалих спроб жінок потрапити до вас у ліжко?

- Агресивних спроб не було. Але ми після кожного концерту виходимо до людей фотографуватися і роздавати автографи. Ось в ці моменти мені підкладають записочки: «Подзвони мені». Або у соцмережах пишуть. Як будь-якому чоловікові мені така увага жінок приємна. Хоча до розмови про ліжко не доходило, а от у соцмережі про це писали. Тільки моє серце на даний момент зайнято. Та й після «Євробачення» стільки писали, що я й половини не зміг прочитати.   

- Як ваша дівчина реагує на цих фанаток? 

- Моя дівчина довіряє мені. Вона часто буває на наших концертах, а після них каже мені: «Чому ти на мене не дивився? Співаєш: «Файна, файна», а сам дивишся в інший бік…». Я їй кажу, що не зміг знайти, бо багато людей у залі й ліхтарі мені світять в очі і я нікого не бачу. 

Олег Псюк залишається в гурті

– Те що учасники почали розходитися на сольні проєкти означає, що Kalush Orchestra припиняє своє існування?

- Ні, не припиняє. Просто багато учасників нашого гурту дуже творчі особистості, тому паралельно роблять свої пісні. Саша Таб випустив кілька пісень, як сольний виконавець, КИЛИММЕН теж має декілька пісень. Сподіваюсь, що й у мене в майбутньому з’являться сольні пісні. Минулого року ми зробили експериментальний тур без Олега Псюка і після цього нам постійно задають питання, чи йде він з гурту? Відповім: «Залишається». Хоча подібні експерименти, можливо, ще зробимо.

– Після того, як КИЛИММЕН не потрапив навіть у фінал Нацвідбору Євробачення не боїтеся розпочинати сольну кар’єру? Може краще залишатися у Kalush Orchestra і робити те, що вже вдалося? 

– КИЛИММЕН не брав участі у Нацвідборі Євробачення. В ньому приймав участь Carpetman та увійшов у лонг лист. Carpetman – це інший проєкт, який не має відношення до Kalush Orchestra. Тож КИЛИММЕН та Carpetman – два різних артисти, але вони виглядають, як брати. Ну а ми постійно працюємо над репертуаром, нещодавно вийшла нова композиція «Вітер виє» й зовсім скоро відправляємося у всеукраїнський тур.

- Згадуючи «Євробачення», в який момент було прийняте рішення закликати людей захистити «Азовсталь» чи узгоджував Псюк цей текст з Міністерством культури?

- Це було наше загальне рішення і поступити інакше ми не могли. Навіть зараз багато захисників з «Азовсталі» знаходяться у полоні. У нас на сцені було вкрай мало часу, тому зробили максимально короткий текст. Обдумувати що та як сказати ми почали за день до фіналу й зважували всі за та проти. Ми розуміли, що це може призвести до дискваліфікації, але у нас в країні війна і навіть організатори Євробачення зрозуміли й подали це як гуманітарну допомогу. Звичайно, ми розуміли, що йдемо на ризик, але зробити інакше не могли. 

- Ви казали, що хочете отримати Греммі. Як ви собі це уявляєте, за рахунок чого вам вдасться отримати цю нагороду?

- Українська музика має повне право бути представленою на світовій арені. І оскільки наша переможна пісня стала на Євробаченні першою, де немає жодного англійського слова то чому немає шансу отримати за наполегливий труд і гарну пісню Греммі.

Читайте також:

• «В саме серденько»: відомий артист з Луцька Monatik представив нову колаборацію
• Деградував чи став кращим? Викладачка з вокалу оцінила вокал артиста з Волині Yaktak
• Екватор проєкту: волинянин пройшов до наступного етапу кулінарного шоу «МастерШеф»
• «Головне, що ми були там зі зброєю в руках»: відомому співаку з Луцька не дали вступити в бій