Не дожив до свого 47-го дня народження лише 20 днів: історія Героя з Волині

Не дожив до свого 47-го дня народження лише 20 днів: історія Героя з Волині

Напередодні 2023 року родині Котиковичів прийшла скорботна звістка із фронту про загибель сина, чоловіка та батька, брата – волинянина Віктора Котиковича.

Йому назавжди залишиться 46, пише видання «Нова доба».

Віктор народився в с. Троянівка у подружжя залізничників Івана Борисовича та Марії Іванівни Котиковичів. Був наймолодшою дитиною, мав старших сестру Надію і брата Анатолія.

«Після закінчення місцевої школи Вітя пішов навчатися в ДТСААФ. Отримане водійське посвідчення стало в нагоді під час строкової служби в одній із льотних частин, де був водієм, – розповідає брат Анатолій. – Повернувшись до цивільного життя, працевлаштувався кранівником козлового крана в Городоцькому держлісгоспі, потім деякий час служив в Маневицькій ВК-42 старшим інспектором».

Віктор Котикович пішов боронити рідну землю на третій день після повномасштабного нападу російських окупаційних військ, потрапивши у 63- ю бригаду. Воював на Миколаївщині, згодом виконував бойові завдання під Херсоном. Із середини грудня брав участь в обороні м. Бахмут.

Практично одночасно із батьком, щоправда із територіального центру Луцького району, на війну пішов і старший його син Станіслав, який теж останнім часом був біля Бахмута. Ще один син живе із першою дружиною. Із другою жінкою Віктор мешкав у м. Ковель, ростили семирічну доньку Мілу. До початку активної фази війни він працював на фірмі, де ремонтував великогабаритні вантажівки.

«Востаннє спілкувався із братом 25 грудня, – зі смутком у голосі продовжує Анатолій Іванович. – Казав мені, що у нього все відносно добре. Був щирим патріотом країни і думки про те, щоб не боронити українську землю, у нього ніколи не було. Відразу зібрався і пішов. Був дуже хорошою і веселою людиною… Про його загибель нас сповістили в той же день, в повідомленні писалось: «Загинув 29 грудня в східній околиці м. Бахмут під час стрілецького бою».

Родина вирішила поховати свого найдорожчого – сина, батька, брата – у рідному селі, де він проживав довгий час, і де покійна бабуся залишила йому в спадок будиночок… Захисник не дожив до свого 47- го дня народження лише 20 днів.

Сергій ГУСЕНКО

Читайте також:

Можливо зацікавить