Вижив на війні, але загинув біля рідної домівки: на Волині в жахливій аварії обірвалося життя військового

У селі Видерта Камінь-Каширської громади попрощалися із військовим Віктором Назарчуком, який загинув в аварії 30 жовтня.

Про це у фейсбуці повідомляють Любов Балицька та Світлана Герасимик.

Нагадаємо, смертельна аварія сталася по вулиці Ковельській у селі Видерта Камінь-Каширської громади - автівка злетіла у ставок. Внаслідок аварії загинуло двоє людей. За кермом автомобіля перебував 45-річний житель району. Водій, ймовірно, не впорався з керуванням, протаранив паркан та в’їхав у ставок. Транспортний засіб перекинувся. Внаслідок ДТП водій та 52-річний пасажир позашляховика померли у лікарні.

Віктор Назарчук - учасник АТО та воїн ЗСУ, який 8 років захищав Україну на передовій. У боях військовий втратив ногу.

«Він втратив ногу, залишився інвалідом і дуже страждав від того, що був не поруч з побратимами.Трагічна смерть забрала нашого Героя зненацька.Він вижив на війні, але загинув неподалік рідної домівки.Плакало все село, плакали побратими, які приїхали (хто на костурах, хто просто накульгуючи, але вони в цю хвилину були поруч з тим, з ким ділили ковток води і кусень хліба... Вони дякували матері за сина (а він один-єдиний в неї), Віктор був справжнім, ніколи не ховався, ніколи не говорив, що він воював, він просто був українцем, патріотом ,справжньою людиною та вірним побратимом», - йдеться у дописі.

У Віктора залишився 20-річний син, який також захищає Україну від російських окупантів.

За словами волинянки, на похороні військового не було жодного представника від районної влади.

«Чому не було жодного представника від влади, не було підтримки матері, чому??? 8 років він захищав нас, а ви не знайшли людини, яка б приїхала і підтримала матір? Чому з воєнкомату прибуло 4 чоловіки, щоб віддати останні постріли воїну, але ніхто з них навіть не поспівчував матері. Чому його не несли до місця спочинку військові? Чому навіть квітки влада не принесла? І ще багато чому... Він за 8 років не заслужив? Мало того, у нього син залишився, 20-річний хлопчина, учасник бойових дій, вам перед ним не соромно? А мені, як і сотням людей, які прийшли провести покійного, було соромно. Ви можете оправдовуватися, що зустрічали Героя з Качина... Але у нас такий великий держапарат, та і у військкоматі також достатньо людей. Не зневажайте тих людей, які віддали за нас свою кров, здоров'я, бо добра не буде, а буде розплата за ваші необдумані дії, за приниження гідності наших Героїв. Нема значення, як загинула і де людина, яка була на війні, вона завжди повинна для нас бути Героєм. Бо вони перебували і перебувають у пеклі, а ми живемо в раю.Подумайте, можновладці і поки не пізно розставте пріоритети...», - обурилась волинянка.