Волинська журналістка Мирослава Ільтьо пише літопис війни

Про це вона розповіда в ефірі популярногошоу «Шоубісики» на YouTube-каналі блогера Богдана Буткевича. 

З перших днів пані Мирослава активно воронтерила, готувала і розвозила їжу для військових, кілька разів допомагала доставляти тіла загиблих додому.  Допомагала волинянка у Києві. 

Так, спілкуючись із українськими захисниками, вона познайомилася із великою кількістю прекрасних людей, які в час війни знайшли у собі нові таланти, нові ресурси, нові здібності.

«Ось, наприклад, людина, яка працювала барменом, у якої дуже добре виходять різні «мілкшейки», під час війни працює сапером, і в неї це теж дуже добре виходить. І щоразу, коли бачиш цих людей, ти розуміє, що у них сьогодні був дуже важкий день. Ти можеш їх підтримати, втішити, поусміхатися. Ці всі люди пили у мене чай, каву, а я своїми розмовами хоч на мить могла їх відволікти від усіх тих сумних різних думок. Ми називали це першою психологічною допомогою, для того, щоб наші військові приходили і могли розслабитися», - пригадує Мирослава Ільтьо.

Власне, ці та багато інших історій про те, якою вона бачила війну за 7 місяців свого волонтерства, і становлять основу літопису війни, який пише лучанка. 

Більше - у інтерв'ю.