На Волині пенсіонер за 20 років наїздив велосипедом 140 тисяч кілометрів

На Волині пенсіонер за 20 років наїздив велосипедом 140 тисяч кілометрів

У селі Забороль Луцького району 79-річний дідусь за 20 років наїздив аж 140 тисяч кілометрів. І так на роботу Григорій Столярчук двадцять років виїздив велосипедом із Забороля в інший кінець Луцька.

Про це повідомляє Вісник.

«Грицю, куди їдеш?» – ще й зараз можуть перепинити на дорозі люди таким запитанням Григорія Столярчука у селі Забороль Луцького району.

Рокам не вгнатися за цим чоловіком, бо ж у свої 79 літ він постійно втікає від них на велосипеді.

А замолоду весь час ним на роботу добирався. Якось взявся рахувати той кілометраж і вразив рідних цифрою: за двадцять років наїздив аж 140 тисяч кілометрів!

І в люк ускочив, і в аварії потрапляв

Григорій Ананійович і зараз, дякувати Богу, живчик. Ще косою подвір’я підкошує, хвацько закидає ногу і сідає на велосипед. Більшу частину життя пропрацював на погрузчику в Луцьку на міжрайбазі. Туди за союзу доставляли все: від продуктів до одягу.

А Григорій на своєму тракторцеві вивантажував контейнери з товаром. Прийшов сюди на роботу молодим хлопцем. Спочатку із Забороля добирався рейсовим автобусом.

А якось директор Олександр Федончук підказав: «А чого ровером не їздиш? Це ж корисно для здоров’я!» Сказано – зроблено. Почав Гриць крутити педалі.

І так двадцять років Григорій Столярчук виїздив велосипедом із Забороля в інший кінець Луцька! Якось товариш машиною засік, що в один бік виходить 12 кілометрів.

 – А туди й назад 24 буде. За рік я проїхав сім тисяч кілометрів, а помножити це все на двадцять років моєї роботи, то виходить 140 тисяч кілометрів! Ось така арифметика, – сміється дідусь.Наголошує, що не сачкував жодного дня: гарна погода, чи дощ, чи сніг

– все одно двоколісним добирався на роботу. Може, в цьому і криється незвичайний секрет доброго самопочуття та довголіття?

– Може, й так! – погоджується пенсіонер і одразу додає: – Ой, я десь шість роверів з’їздив. А було, що й збивали мене машини. Перелітав через капот. З велосипеда – купа залізяччя, а на мені ні подряпини. Везло… Раз, правда, зуба вибив. Бо коли чистили дорогу від снігу, зняли каналізаційний люк, а назад закрити забули. От я в ту яму і вскочив. Добряче гепнувся, зуб вилетів, бороду розсік – і досі шрам є… Але їзду не покинув.

Раніше чоловік їздив на білоруському «Мінську», а коли пішла мода на імпортні велосипеди, то і їх підкорив. Каже, що й зараз зо п’ять різних в гаражі стоїть, бо сини здарували. Хоча визнає, що колишні були зручніші та легші. Тому ті, що має, сам ремонтує або переробляє на свій смак, щоб краще їхали. Дідусь зізнається, що й досі нерозлучний з двоколісним транспортом.

– Треба до лісу чи в поле поїхати – всюди ровером доберуся, – каже Григорій Ананійович.  – І зараз намотую десятки кілометрів.

– Ноги не болять педалі крутити?

– Нє, – посміхається пенсіонер. – Держуться!

Дивуюся, коли чую, що ніколи не хотів купити собі легковий автомобіль. І коли всі навкруги збирали гроші на авто, Григорій байдуже ставився до цієї моди, бо любить велосипеди!

Купив стільки книжок, що вийшла б машина

Окрім велосипедної їзди, має й ще одне захоплення – книжки. Замолоду зібрав розкішну бібліотеку!

– Люблю історичну літературу. Колись я стільки накупляв, що на машину б хватило, – і додає, що багато книжок віддав двом синам.

Вони живуть неподалік, допомагають за потреби. Тішиться дідусь трьома внуками. А вдома господарює разом із дружиною. Вона захоплюється квітами, а чоловік… віршами. Пише їх за будь-якої нагоди та цитує напам’ять. Тримає у голові, може, з п’ятдесят, а то й більше! І один за одним мені розказує. На пенсії з’явилося більше часу, тож вірші народжуються щодня.

– У мене й в молодості вони у голові крутилися, але за роботою не було коли записувати, – чесно зізнається. – А тепер сиджу на лавочці чи їду ровером, то самі рядочки складаються. 

Більшість його творів на історичну тематику. У кожному вдало підібраному слові відчувається переживання за Україну.

«Давно ми жили би, як люди, якби не з Сходу сарана, що каламутить чисту воду верху до самого дна і заселили Україну своїм поганим бур’яном. У їх душі нема нічого доброго, усе набите тільки злом», – каже пенсіонер.

Які правдиві слова цього простого сільського пенсіонера. Болить йому Україна, болить війна.

Але дідусь вірить, що дочекається перемоги над рашистами, і обіцяє, що напише цілу поему про боротьбу українського народу за мир!

Читайте також:

• «Завжди за тебе, навіть коли увесь світ - проти»: відомі волиняни розповіли про свої матусь

• На Волині жінка всиновила малюка, якого покинула переселенка

• На Волині запрацював освітній проєкт для людей поважного віку

Можливо зацікавить

Тетяна Масікова, день народження

5 липня: хто з волинян святкує День народження

Бійці волинської «сотки» евакуювали з прифронтового села чотири покоління родини разом із песиками

Бійці волинської «сотки» евакуювали з прифронтового села чотири покоління родини разом із песиками

На Волині судитимуть сільського голову за незаконне збагачення на понад 36 мільйонів гривень

На Волині судитимуть сільського голову за незаконне збагачення на понад 36 мільйонів гривень

Додому повертаються четверо захисників з Волині, звільнених з полону

Додому повертаються четверо захисників з Волині, звільнених з полону

З полону звільнили 20-річного лучанина Владислава Плахотніка, засудженого в РФ до 18 років тюрми

З полону звільнили 20-річного лучанина Владислава Плахотніка, засудженого в РФ до 18 років тюрми

Олександр Стеренчук

4 липня: хто з волинян святкує День народження

Так і не побачив сина: на Волині родині загиблого прикордонника вручили посмертну нагороду Героя

Так і не побачив сина: на Волині родині загиблого прикордонника вручили посмертну нагороду Героя

«Має повернутися кожен»: у місті на Волині провели акцію на підтримку полонених і зниклих безвісти військових
фото

«Має повернутися кожен»: у місті на Волині провели акцію на підтримку полонених і зниклих безвісти військових

Ймовірно безпідставно преміював військовослужбовців: на Волині судять командира військової частини
відео

Ймовірно безпідставно преміював військовослужбовців: на Волині судять командира військової частини