Волонтерить, поки чоловік воює: історія подружжя киян, що переїхало до Луцька

Про це пише Український ветеранський фонд.

«Ми віримо в гармонію, у взаємопідтримку та повагу. Наші відносини з Михайлом – це моє бачення справжніх дорослих партнерських стосунків», – пише Юлія.

Михайло працював головним редактором інформаційного агентства «Кий-інфо». Юля – в штабі майбутньої партії. Але 24 лютого повністю внесло корективи в їхнє життя.

«В січні-лютому в громадянському суспільстві України було достатньо накруту. Тому у нас були складені тривожні рюкзаки, для кота ми мали окрему «тривожну» пачку корму, а бак в машині тримали заповненим. І, як виявилось, не дарма».

24 лютого Юлія та Михайло виїхали з Києва до Луцька разом з двома котами. Вже ввечері Михайло був у військкоматі, а вранці долучився в лав до ТрО. За якийсь час він перевівся захищати Донбас – пішов у склад 111 бригади (Луганська ТрО).

Юлія ж з подругами та побратимами з Національного Альянсу організували в Луцьку свій волонтерський штаб «Штаб мобільного спротиву». Перші місяці вся її сила та час йшла на волонтерку. Потім у її житті зʼявилось медіа «Ґрунт» та пес Чак.

«Михайло був не дуже в захваті від цієї ідеї. Потім він зізнався, що погодився лише тому, що подумав якщо його не стане, то у мене буде пес. і я матиму кого любити».

На питання чи змінила війна стосунки, Юля відповідає:

«Ми продовжуємо бути один одному підтримкою, розрадою і найкращими друзями. Тільки тепер це все на відстані. Змінилась форма прояву любові. Я пишу Михайлу листи, які вкладаю в посилки. Намагаюсь знайти йому найкраще спорядження і шукаю способи як це все доставити. Михайло робить мені сюрпризи чи відправляє гроші, щоб я купила собі сукню, наприклад, дарує квіти в інтернеті».

Михайло травмувався і вони разом з Юлією були три тижні разом. І це чи не єдиний час за майже 8 місяців, коли вона відчула себе живою і щасливою.

Коли готувався цей текст, Михайло довго не виходив на зв'язок. І Юля написала:

»Ця публікація вийде тоді, коли мій чоловік досі буде не на звʼязку. І я хочу, щоб він щиро посміхнувся, коли нарешті проглядатиме соцмережі. Люблю тебе, Рюхов».

Та сьогодні вона отримала довгоочікуване повідомлення.

Війна – це не перешкода любові. Ми стараємося знаходити нові прояви свого кохання в тих обставинах, в яких ми опинились.Любов – це частинка коду української нації.