«Вони потребують спілкування»: соціальна робітниця з Волині 12 років піклується про одиноких пенсіонерів

Щодня волинянка поспішає до своїх підопічних у сусіднє село Крижівка, розповіла Суспільному соцробітниця. Аби полегшити роботу, їй видали електровелосипед.

«Раніше я їздила звичайним велосипедом: це сім кілометрів до Крижівки, сім назад і два кілометри по селу. Електровелосипеда вистачає на 40 кілометрів, його швидкість — 30 кілометрів за годину», — говорить Тетяна Юфімюк.

У місцевій крамниці Тетяна купує все необхідне, що просять люди, яких доглядає.

«Сьогодні мені потрібний хлібчик, сірники й двісті грамів печива. Список на разі такий, але як люди похилого віку, ніби купив, приїдеш. Ой, забула ще це, то із-за поваги докуповуєш», — каже жінка.

Родину Ляшуків пані Тетяна навідує чотири дні на тиждень. 80-річні Любов Митрофанівна та Сергій Антонович в парі прожили 59 років. Кажуть: соцробітницю виглядають з нетерпінням.

«Хліб нам возить, світло записує і подає, і платить, поповняє рахунка кожен раз. А я ще маю пару курок і город, то помагає Таня. Все життя проробила в культурі, розписувала молодих. А тепер мені стидно йти на пошту, зігнута», — розповідає жителька села Крижівка Любов Ляшук.

«Є все, немає коли жити», — зізнається Сергій Ляшук.

Далі Тетяна Юфімюк прямує до 79-річної Євгенії Григорівни, яка проживає сама. Пенсіонерка каже: соціальна робітниця її відвідує двічі на місяць.

«Сама живу, в мене четверо дітей, діти за кордоном. Хліба мені, води, дров принесе — вона мені дуже помагає. І побалакати, все ж мені веселіше», — говорить жителька села Крижівка Євгенія Демчук.

Тетяна Юфімюк сама родом з села Крижівки, тому знає місцевих людей з дитинства. Зараз вона опікується десятьма пенсіонерами. Найбільше, зі слів жінки, її підопічні потребують уваги.

«Розказують свій біль, свою історію, — каже соціальна робітниця. — Мені їх шкода. Бо багато в кого діти повиїжджали за кордон, вони потребують спілкування. Хочуть, щоб частіше приходила. Вони мені не чужі. Я їх знаю ще з малих літ, через те і маю таку довіру».

Як розповіла директорка терцентру соціального обслуговування Галина Поліщук, на території Рожищенської громади працює 28 соціальних робітників, вони обслуговують 320 людей. За словами керівниці, соціальні робітники надають послуги відповідно до державного стандарту — це допомога в приготуванні їжі, доставка медикаментів та харчів.

Читайте також:

• «Наших воїнів там багато»: у громаді на Волині зібрали сільгосппродукцію для лікарні
• Донька військового з Волині бореться із важкою хворобою: потрібна допомога
• Батько перебуває у полоні: волинянину збирають кошти на лікування