Вороги обіцяли за його голову два мільйони: спогади про Героя з Волині Віталія Кобця

Спогадами про Героя поділилась Ніна Самарчук у фейсбуці.

Віталій Кобець навчався в річицькій школі, був щирим, добрим, працьовитим, завжди усміхненим і привітним учнем, вірним другом, люблячим сином і братом. Доля не була до нього прихильною. Рано померли батьки. Віталієм опікувалися старші сестра і брат, яких невдовзі забрала з собою невблаганна смерть. Залишилася лише одна кровиночка – сестричка Наталія, до якої так поспішав на день народження, коли останній раз приїжджав до рідного дому.

З дитинства хлопець любив повторювати: «Є така професія – Батьківщину захищати». Мріяв стати танкістом. Тому після дев’ятого класу продовжив навчатися в Луцькому військовому ліцеї. Після закінчення у Львові Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного став на службу в одній із військових частин міста Дніпра, де його й застала війна.

З перших днів Віталій пізнав війну в обличчя. Та не схитнувся, а з великою вірою у нашу перемогу громив ворога на всіх фронтах. Командир танкового екіпажу, він ніс у своєму серці велику відповідальність за своїх побратимів, з якими пліч-о-пліч кожен день дивився смерті у вічі. Найбільші випробування випали йому в Ізюмському районі Харківської області: під час танкових боїв тоді отримав поранення увесь екіпаж. Та хлопцям вдалося десь на Сумщині захопити ворожий танк. Після повернення з госпіталю в стрій командир з бійцями продовжив воювати на трофейному танку.

Для репортажу «Новинарні» командир Кобець Віталій в листопаді 2022 року дає розгорнутий коментар діяльності свого екіпажу на війні:

«Вже більше як три місяці ми день в день виїжджаємо. Якщо противник дуже сильно лізе, то ми тут стоїмо з ранку до ночі… А буває, що виїжджаємо в день по кілька разів. Відстріляли конвеєр – поїхали, завантажилися, вернулися назад – і знову ведемо вогонь по противнику»

Кажуть, що навіть вороги захоплювалися відчайдушним командиром і обіцяли за його голову два мільйони.

За особливі заслуги перед Україною 18 травня 2022 року Віталію Кобцю була вручена медаль від президента Володимира Зеленського «Захиснику Вітчизни». Також наш Герой нагороджений відзнакою 93 ОМБр «Холодний Яр» І ступеня.

Наставниця Героя Tетяна Плазова згадує:

«Віталік Кобець…Безмежно тихий та добрий, був дуже скромним та сором’язливим, дуже спокійним, мовчазним… В 2016-му став курсантом НАСВ…З тих моїх улюблених танкістів… Улюблених з першого заняття – їхнього першого в чині курсантів і нашої першої лекції 1.09.16.-449 ауд. 10.20.Хлопчик сирота … Як вперше і, певно, єдиний раз в житті, писав писанку, і,…коли ми не раз ходили в театр…і ці захоплені очі, …і кожного разу враження від вистави, якими ділився зі мною… і екскурсії, де все було цікавим…Спочивай з миром, Віталіку Кобець, мій бородатий офіцере… Твоя писанка в мене ще є…, а Тебе…»

Читайте також:

• «Це честь бути на передовій і захищати свою країну»: історія лучанина, який звільняв Харківщину
• «Був життєлюбом, оптимістом, людиною з великим серцем»: спогади про Героя з Волині Ростислава Слєсара
• «Я більше не хочу вбивати»: волинський Герой просив Бога не зустрічати ворога на своєму шляху