«Постійно з дружиною і сином», - поліцейський з Волині проходить реабілітацію після важких поранень

Суспільне поспілкувалося з 28-річним правоохоронцем до Дня Національної поліції України, який відзначають 4 липня.

Поліцейський розповів: до повномасштабної війни працював у райвідділах Іванич, Володимира і Горохова. У 2024 році Роман Грицюк написав рапорт на добровільне переведення у стрілецький батальйон. Вдома залишилися дружина, син і батьки.

Бойові завдання боєць виконував на Торецькому напрямку.

«10 березня я заступив перший раз на позицію, де ми з хлопцями вилітали з бойовими дронами спорядженими. Працювали по бліндажах, по окопах противника, — пригадує Роман. — Найважче було залетіти в будівлю, але ми це робили. В основному по особовому складу противника працювали».

Перше поранення Роман Грицюк отримав 13 березня під час артилерійського обстрілу. У його тіло потрапили 20 дрібних осколків, також отримав контузію.

«Нам розказували, що перша контузія буде досить страшно і незрозуміло. Це насправді так і було, — ділиться боєць. — Ми один одному надавали домедичну допомогу. Дякувати Богу, не було сильних поранень смертельних. Операції робили, коли нас евакуювали». 

Друге поранення поліцейський отримав 17 квітня. Тоді він щойно повернувся на позицію після лікування осколкових поранень. Під час вивезення з позицій по Роману і його побратимам поцілив російський дрон.

«Ми з хлопцями говорили: чим я займався на те і напоровся. Зараз перевага дронів на лінії фронту, тому нічого нового. Прилетіла їхня FPVішка і вразила нашу бронетранспортну машину», — додав волинянин.

Роман Грицюк зізнається: найбільше на передовій його вразили наслідки війни — зруйновані міста і села. Додає: після кількох поранень переосмислив своє ставлення до життя.

«Все стерте, одні руїни, там живого майже нічого не залишилося і коли біля тебе працює ворожа артилерія, ти багато чого переоцінюєш. Однієї думки, що тебе сьогодні може не стати, цього достатньо. Тому, поки тут, на реабілітації після поранення, я постійно з дружиною, з сином. Не знаю, коли знову туди попаду, але зараз хочу, довше провести час з близькими», — говорить боєць.

Читайте також: 

• Поліцейський, що став Героєм: на Волині попрощалися з полеглим воїном Юрієм Кривошапкою
• «Я мусив це зробити»: як дільничний офіцер із Волині став бійцем на передовій