Як врятувати новорічно-різдвяні свята від біди: секрети безпеки від рятувальників ДСНС Волині

Віталія Іванівна за освітою філолог, закінчувала Волинський державний університет імені Лесі Українки. До роботи в ДСНС працювала в газеті.

— Які найпоширеніші причини пожеж у період зимових свят?

— Понад половина всіх пожеж у області вже цьогоріч сталася через необережність людей із вогнем — це більше 1100 випадків. На другому місці — проблеми з електромережею. Узимку також активніше користуються печами — неправильна експлуатація та відсутність димоходного догляду часто стають причиною займання. Є ще поодинокі, але надзвичайно небезпечні випадки — дитячі ігри з вогнем.

У літній період найбільше фіксуємо пожеж в екосистемах та на відкритих територіях, а взимку — в житловому секторі.

— На що варто звернути увагу під час встановлення ялинки?

— Найперше — місце. Ялинка не повинна заважати евакуації, тому ставимо її подалі від виходу, батарей, свічок, камінів, електрообігрівачів. Якщо це жива ялинка — її потрібно міцно зафіксувати в стійці, пильнувати, щоб нижні гілки не пересихали й не спалахнули від випадкової іскри. Якщо штучна — обирати лише з написом «не займається» або «вогнестійка».

Категорично не можна використовувати саморобні гірлянди або прикраси з легкозаймистих матеріалів: паперу, вати, марлі. І важливо — коли йдете з дому чи лягаєте спати, обов’язково вимикайте гірлянду з розетки

— Які правила безпечного використання святкових гірлянд та електроприладів?

— Перше правило — тільки сертифіковані вироби. Якщо на упаковці немає маркування виробника, інструкції українською мовою чи позначки про відповідність стандартам — краще не ризикувати. Подовжувачі не можна перевантажувати: до однієї розетки має бути під’єднано обмежену кількість приладів. Гірлянди не кладуть під килим або між віконними рамами — дріт може перетертися. Якщо бачите пошкоджену ізоляцію чи іскріння — негайно вимикайте.

І дуже важливий момент: не залишайте гірлянди ввімкненими без нагляду. Навіть якісна техніка інколи виходить з ладу.

— Чи небезпечно користуватися піротехнікою?

— У воєнний час використання піротехнічних виробів в Україні заборонене законом. Феєрверки, петарди й салюти не лише створюють зайвий шум — вони можуть бути сприйняті як обстріл, провокувати паніку, заважати роботі сил оборони та рятувальників. Будь-який вибух сьогодні — це ризик, а не розвага. Тому про застосування піротехніки в сучасних реаліях не йдеться.

Заборона не поширюється на бенгальські вогні, але тут потрібно памятати про безпеку: їх можна запалювати тільки на вулиці або у великих відкритих приміщеннях якнайдалі від речей і предметів, що можуть загорітися, не розмахувати запаленим вогником, щоб уникнути опіків і пожежі, гасити тільки у воді чи піску й ніколи не давати дітям без нагляду.

Прикро, але торік саме через розваги дітей з бенгальськими вогнями у підвалі багатоквартирного будинку трапилася пожежа. На щастя, ніхто не постраждав, проте рятувальникам довелося евакуювати майже пів сотні мешканців з їхніх квартир.

— Як пояснити дітям правила поводження з вогнем?

— Діти сприймають світ через приклад. Тому дорослі мають показувати правильну поведінку, а не просто «забороняти». Варто пояснити, що вогонь — це інструмент, який може бути корисним, але небезпечним. Тому обов’язково ховати запальнички та сірники, говорити про наслідки (але без залякування), вчити, як діяти у випадку пожежі й неодмінно пояснювати, що в оселі сховатися від вогню неможливо.

Кожна дитина повинна знати свою адресу і номери служб екстреного реагування — це база.

Історія зі служби

Було таке ще до 2014 року. На Різдво телефонують: літня жінка каже, що в неї горить балкон, а вся квартира у диму. Це п’ятиповерхівка. Приїжджаємо — а на балконі стоїть мангал. Люди просто смажать шашлики. Хлопці у формі піднялися — а власники швидко «чик-чик» і зносять мангал вниз, бо зрозуміли, що це небезпечно.

Ми питаємо: «Ви що робите?»

Вони: «А що? Нельзя, чи що?»

Було й смішно, але й небезпечно: при викликах у багатоквартирні будинки залучається багато техніки та людей, бо існує спеціальний алгоритм реагування. Добре, що цього разу обійшлося без наслідків.

— Як рятувальники справляються з емоційним навантаженням під час служби?

— Кожен виклик — це невідомість. Рятувальник ніколи не знає, що його чекає на місці події. Туди всі їдуть на адреналіні, максимально зібрані, бо хвилина зволікання може коштувати комусь життя. А вже повертаються зовсім іншими: виснаженими, але врівноваженими, бо робота зроблена.

Чорний гумор у колег — не про байдужість, а спосіб не зламатися психологічно. У важких ситуаціях — серед руїн і людського болю — романтики немає. Допомагає підтримка близьких, спорт, хобі, відпочинок із родиною. Але головне для кожного з нас — розуміти, заради чого ми виходимо на чергування.

Свята — час радості, але й підвищеного ризику. Дотримання простих правил безпеки з ялинкою, гірляндами, електроприладами та піротехнікою, а також навчання дітей правильній поведінці з вогнем, допомагає зробити святкування безпечним. А у випадку чого — рятувальники на службі 24/7.

Читайте також:

• Від профілактики до порятунку: як рятувальник ДСНС з Волині робить громаду безпечною
• У Луцьку відзначили рятувальників за мужність і професіоналізм
• Понад 30 років служби: волинський рятувальник Ігор Васюхник пішов на пенсію з ДСНС