Які хвороби кісток і суглобів звільняють від служби під час мобілізації

Водночас не всі хвороби суглобів та кісток є перешкодою для служби в армії, пише OBOZ.UA.

Які захворювання кісток та суглобів можуть стати підставою для звільнення від військової служби

Серед найпоширеніших проблем, які розглядає ВЛК – патології великих суглобів: колінних, плечових та кульшових. Проблеми з ними суттєво впливають на здатність потенційного мобілізованого витримувати фізичні навантаження.

Перед ухваленням рішення про можливість несення служби військовозобов’язаний проходить повне обстеження включно зі стаціонарним лікуванням. Важливими факторами є:

• схильність захворювання до рецидивів і прогресування;
• тривалість ремісії;
• ступінь обмеження рухів;
• больовий синдром;
• результати терапії.

Якщо хворобу не можна вилікувати або вона  призводить до стійкої втрати функцій, рішення ухвалюється згідно статті 61 Закону України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України».

ВЛК визнає непридатними для військової служби навіть у тилових частинах осіб із тяжкими ураженнями кістково-суглобової системи:

• фіксацією великого суглоба у нефізіологічному положенні (кісткові або фіброзні спайки);
• різким обмеженням рухів через жорстку контрактуру або надмірну рухливість;
• асептичним некрозом головки стегна чи інших великих кісток;
• деформуючим артрозом III–IV стадії (звуження суглобової щілини до <2 мм, виражена деформація, біль, викривлення осі кінцівки);
• наявністю ендопротеза, який не забезпечує функціональність кінцівки;
• великим дефектом кісткової тканини (>1 см), що призводить до нестабільності суглоба;
• псевдоартрозом стегнової чи великогомілкової кістки;
• хронічним остеомієлітом з гнійними секвестрами, порожнинами чи свищами (що відкриваються двічі на рік і частіше).

Такі стани несумісні з військовою службою навіть у тилових частинах.

Статус обмежено придатних отримують військовозобов'язані, яким протипоказані надмірні фізичні навантаження через:

• артроз II стадії (звуження щілини до 2–4 мм, підтверджене рентгеном, виражений біль);
• хронічний остеомієліт із регулярними загостреннями;
• стійкі контрактури, що частково обмежують рухи;
• часті (3 рази на рік і більше) вивихи великих суглобів навіть при незначному навантаженні;
• рецидивний синовіт і помірна атрофія м’язів через хронічне запалення.

Ті, хто потерпає від перерахованих захворювань, можуть нести службу у навчальних підрозділах або у підрозділах забезпечення.

Натомість виявлення під час ВЛК незначних або початкових змін перешкодою для визнання придатності громадянина і подальшої мобілізації не стане. До хвороб, з якими можна нести військову службу, відносять:

• артроз I стадії;
• остеомієліт із рідкими (1 раз на 2–3 роки) загостреннями без утворення секвестрів;
• легкі контрактури з незначним обмеженням рухів;
• наявність металоконструкцій після операцій за відсутності ускладнень;
• поодинокі вивихи (менше трьох на рік);
• гіперостози, що лише ускладнюють носіння спорядження;
• нестабільність суглобів при помірному навантаженні.

При цьому перераховані діагнози можуть вплинути на рід військ, куди направлять на службу військовозборов'язаного.

Що слід знати

Для підтвердження повторних вивихів або нестабільності суглобів знадобиться детальна медична документація — висновки лікарів, рентгенівські знімки до і після лікування, результати МРТ.

У разі хірургічного втручання військовослужбовець отримує лікувальну відпустку за статтею 65, після чого проходить повторну ВЛК. Якщо операція не відновила функціональність або пацієнт відмовився від неї, комісія ухвалює рішення за пунктами «А», «Б» чи «В» ст.61 згаданого закону  залежно від обмежень рухливості.

Читайте також:

• Чи можуть в Україні мобілізувати всіх — пояснення експертів
• Ексгравець національної збірної покинув територію України після конфлікту з ТЦК
• Мобілізація 50+: кого в Україні можуть призвати на службу, а хто має право на відстрочку